Так склалося порочне коло: ми голосуємо за популярних, але популярними вони є, бо ми за них вже голосували. Конкуренція серед політичних важковаговиків нині хіба що на президентських виборах, в другому турі якого сходяться справжні мастодонти української політики.
Читайте також: В Україні спробують провести президентські праймеріз: що це таке
Утім, програш на президентських виборах їх особливо не засмучує – адже, завжди можна потому перемогти на парламентських, оголосити себе опозицією і почати нещадно критикувати чинну владу – для рейтингів популярності це завжди більш вигідна стратегія, ніж щось реально робити для країни.
Якщо із тактикою і стратегією політиків все більш-менш зрозуміло, то як розірвати порочне коло розірвати простим українцям, виборцям, які змушені голосувати за одні й ті самі обличчя, адже інші чомусь не з'являються?
Тут, насправді, ми й самі винні, бо обирати знайоме – людська природа. Простий приклад – в спеку заходите в магазині купити щось аби втамувати спрагу. Але там лише два напої – кола й іще один якийсь газовий напій.
Скажіть – що ви придбаєте? Певен, що колу – хоча ви знаєте, що вона є шкідливою для вашої талії через цукор, хоча ви знаєте, що кола спрагу не вгамовує, втім ви все одно купите саме цей товар, хоча й знаєте про нього чимало погано, але спрацьовує тут саме те, що напій є знайомим.
Ви не станете ризикувати й купувати інший, невідомий вам газований напій – хоча він може бути дешевшим, а ще – смачнішим і кориснішим. Але ви просто не дасте йому шанс відкритися для вас, ви інвестуєте у знайомий вам шкідливий напій. Так само й з політиками.
Ми про них знаємо чимало поганого, про кожного з них, але ми все одно проголосуємо за тих самих, за тих, хто вже був при дуже високих посадах, робив при цьому помилки й не виправдав наших очікувань.
Праймеріз у США – давно відома та дієва практика
Ми все одно проголосуємо за тих, хто політику вже зробив своїм бізнесом, на якому заробляє. Але чи можна це змінити? Чи можна зробити так, аби з'являлися нові обличчя й нові люди – можливо не такі черстві, цинічні й брехливі, як нинішні, які роками вже при владі й давно забули, де власна кишеня, а де державна?
Виявляється – можна. І як завжди, нам не треба вигадувати свій власний демократичний велосипед, Захід давно його нам придумав, треба лише перейняти вдалий досвід.
Так от, потрапляння нових обличь у велику політику зветься праймеріз. Праймеріз – це попереднє, внутрішньо-партійне голосування, на якому політична сила обирає, кого саме виставлятиме потому на загальні вибори. Працює це у США, Великій Британії, Ізраїлі, Франції та Іспанії. Ці праймеріз дають реальну можливість пробитися новим потужним політикам.
Це дуже цікава й дієва система, але чи запрацює вона в Україні? Певен, що ні! Звісно, праймеріз дозволяє політичній партії серед своїх членів обрати дійсно найкращого кандидата, який потому представлятиме цю політичну силу на всенародних виборах.
Біда в тому, що у більшості своїй українських політичних партій, як таких, не існує, це міфічні створіння, народжені під конкретного кандидата, то ж застосування українскими партіями праймеріз – це такий самий оксиморон, як дієтична кола.
Читайте також: "Опозиційному блоку" явно потрібні праймеріз, – експерт