Прихистити не можна вигнати: чи є шанс в українських біженців в Європі

10 серпня поточного року Євросоюз виділив 2 мільярди 400 мільйонів євро для вирішення проблеми мігрантів. Найбільше допомоги отримає Італія – 560 мільйонів євро, Греція – 473 мільйони.

8 вересня Європарламент прийняв незаконодавчу резолюцію, в котрій озвучена стурбованість щодо можливості порушення прав біженців у ЄС. Документ зазначає, що країни ЄС повинні прийняти "енергійні і примусові заходи щодо запобігання подальших трагедій на морі" і засуджує заходи безпеки, прийняті на кордонах ЄС, де прикордонний контроль "іноді приймає форму стін з колючим дротом".

Негостинна Європа

Найпопулярнішими цілями для ісламських мігрантів стали італійські та грецькі острови, а також Франція, Великобританія, — пише Euronews.

Угорщина прийняла рішення зовсім відгородитися від проблем біженців, її уряд почав зводити понад 100 кілометрів огорожі вздовж сербського кордону, оснащеної колючим дротом. А прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан назвав кризу з біженцями "німецькою проблемою", а не європейською.

Українські біженці "потонули" у потоці переселенців з Азії та Африки. Хоча наших у Європі і не чекали з широкими обіймами, попри дипломатичні запевнення європейських політиків щодо дружнього ставлення до України.

Американська газета "The New York Times" вважає, що українців у Європі не чекають.

З початку конфлікту, який вибухнув в минулому році в Україні, потік іммігрантів та осіб, які шукають притулку в Польщі та інших європейських країнах неухильно зростає. Втім, далеко не всі в Європі гостинно зустрічають українців. Польща, Німеччина та Італія переважно відмовляють українцям у наданні притулку, оскільки не бажають відкривати свої кордони для нескінченного потоку голодних іммігрантів,
— пише видання.

На думку координатора проекту міграції в Центрі східних досліджень у Варшаві Марти Ярошевич, Україна — це величезна країна, і тільки частина її території небезпечна для проживання, тому українці спокійно можуть переїхати в інші міста своєї держави.

Обережна Німеччина

Канцлер ФРН Ангела Меркель вважає інтеграцію біженців у Німеччині головним пріоритетом.

Нам слід винести урок з досвіду 60-х років, коли ми покликали до себе гастарбайтерів, і з самого початку оголосити найвищим пріоритетом інтеграцію. Якщо ми зробимо все правильно, то це принесе більше шансів, ніж ризиків,
— заявила вона в ході дебатів у бундестазі по бюджету, пише Deutsche Welle.

Голова німецького Федерального відомства у справах міграції Манфред Шмідт розповів виданню Deutsche Welle, що наразі українців у Німеччині приймають неохоче. За його словами, кількість клопотань з України про надання політичного притулку в Німеччині зросла. Якщо в 2013 році їх було 141, то в 2014 році - 2657. У січні поточного року ми отримали 262 заяви, у лютому — 337. Але переважна більшість українців, які просять притулку в Німеччині, вже подавали перед цим клопотання в інших країнах Європейського Союзу — найчастіше у Польщі.

Шанси на отримання притулку в Німеччині відносно невеликі. Справа в тому, що у таких людей є альтернатива всередині самої України. Вивчаючи клопотання, ми завжди ставимо питання — чи є можливість для біженців знайти притулок всередині самої країни? В Україні зараз така можливість є,
— відзначив Манфред Шмідт.

У Польщі чекають на навчання та роботу

Польща найбільше "спеціалізується" на прийомі людей з пострадянських країн Східної Європи та Кавказу. Українських біженців країна приймає, щодо інших, наприклад із Сирії, Варшава дуже стримана, — пише Deutsche Welle. Хоча і українців готові приймати більше в якості заробітчан та студентів.

У Польщі, за словами Марти Ярошевич, сьогодні перебуває близько 400 тисяч українців. Торік більше 300 тисяч подали заяву на короткострокові робочі візи. Це перший крок для отримання офіційного статусу резидента.

Переважна більшість українців, які біжать сюди, воліють звертатися за візами, а не за притулком, — підкреслила Єва Пєхота, прес-секретар польського Управління у справах іноземців.

За даними Центрального управління відомства у справах іноземців у Варшаві, на сьогодні в Польщі на законних підставах проживають 42 000 українців. Більшість з них біженцями не є.

Вони приїжджають, передусім, аби працювати, приміром, на будівництві. Лише у першому кварталі 2015 року приблизно 10 000 громадян України подали заяву на надання строкового дозволу на перебування. Це десь удвічі більше, ніж у 2014 році,
— уточнює Ева Пєхота, додаючи, що передбачається зростання кількості таких заявок.

Однак тисячі українців не можуть отримати таку візу, навіть з урахуванням досить ліберальних польських законів. А шанси отримати просто притулок – дуже низькі.

Гуманний Європарламент

Однак Європа розуміє, що питання біженців сьогодні зачіпає загальні питання співіснування її націй.

Те, що ми переймаємося людьми у неймовірно складній ситуації, котрі прибувають до нас із країн, де триває війна – це позитивний знак при тому, що я розумію, що понад усе нам потрібні конкретні рішення. Щодо цього маємо разом усе обговорити у Європейському Союзі,
– сказав у інтерв'ю "Дойчландфунк" голова Фонду Конрада Аденауера Ганс-Ґерт Петтеринг.

До слова, чеський президент днями заявив, що його країна має допомагати українцям-переселенцям.