Цивільний кодекс дозволяє людині захищати свої права
Найменшим покаранням за приховану зйомку людини без її дозволу є відшкодування моральної шкоди, що передбачено статтями Цивільного кодексу. Заслужений юрист України, керівний партнер Адвокатського обʼєднання Doctor Law Катерина Чехунова у коментарі 24 Каналу розповіла про основні статті закону, які захищають немайнові права громадян.
Дивіться також В'язниця за свободу слова: в мережі обговорюють суд над жінкою, яка "критикувала владу"
Так стаття 275 ЦК України дозволяє людині всіляко захищати своє особисте немайнове право від протиправних посягань інших осіб.
Водночас норми статті 280 кодексу визначають відповідальність за діяння, через які особі було завдано майнової чи моральної шкоди. За словами адвоката, вона підлягає відшкодуванню.
Катерина Чехунова додала, що українці мають право на відшкодування моральної шкоди, зокрема у разі порушення її прав, приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Це ж саме стосується тих випадків, коли людина постражадала від публікації будь-якого контенту за її участі без згоди.
Якщо таке право порушене, то постраждала сторона може виманати припинення порушення та видалення фото-, відеоматеріалів з вебсайтів, соціальних мереж або інших ресурсів. Людина має повне право заборонити подальше поширення відповідних матеріалів, спростування поширеної інформації або публічного вибачення. З її боку законною та логічною буде вимога про відшкодування моральної шкоди чи майнових збитків, якщо зображення використовувалося з комерційною метою без дозволу особи.
Катерина Чехунова
Заслужений юрист України, керівний партнер АО Doctor Law
Наприклад, якщо особа виявила своє фото чи відео в рекламі, соціальних мережах або телеграм-каналі без надання відповідної згоди, вона може звернутися до суду з вимогою про припинення порушення та стягнення компенсації за завдану моральну шкоду
Адміністративна відповідальність за поширення фото без згоди
Штрафи за порушення прав людини, яка не бажала, щоб її фото чи відео публікували, теж є. Так недодержання встановленого захисту персональних даних, що призвело до незаконного доступу до них або порушення прав суб’єкта персональних даних, регулюється частиною 4 статті 188-39 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Штраф за такі діяння сягає суми від 1 700 до 8 500 гривень. Якщо порушення вчинили посадові особи, а також суб’єкти підприємницької діяльності, то розмір покарання зростає до 5 100 – 17 000 гривень.
У яких випадках може присуджуватися кримінальна відповідальність?
Більш тяжким злочином в законодавстві вважається порушення недоторканності приватного життя. У частині 1 статті 182 Кримінльного кодексу України відповідальність передбачена за незаконне збирання, зберігання, використання, знищення, поширення конфіденційної інформації про особу або незаконну зміна такої інформації, крім випадків, передбачених іншими статтями. Такі дії проти права людини караються:
- штрафом від 8 500 до 17 000 гривень;
- виправними роботами на строк до двох років;
- пробаційним наглядом на строк до трьох років;
- обмеженням волі до трьох років.
Частина 2 цієї статті встановлює більш сувору відповідальність, якщо такі дії були вчинені повторно або заподіяли істотну шкоду правам та інтересам потерпілого,
– уточнила експертка.
У такому випадку порушнику можуть присудити пробаційний нагляд на строк від трьох до п'яти років, обмеження волі на строк від трьох до п'яти років чи позбавлення волі на той самий строк.
Крім того Катерина Чехунова додала, що незаконне використання спеціальних технічних засобів для отримання інформації також вважаються порушенням норм Кримінального кодексу. В Україні забороняється незаконні придбання, збут або використання спеціальних технічних засобів отримання інформації, тобто прихованих мінікамер, замаскованих відеореєстраторів, спеціальних пристроїв для таємного аудіо- чи відеоспостереження та інших подібних технічних засобів.
При цьому адвокат нагадала, що звичайна відеозйомка в громадських місцях не є незаконною. Але якщо приватне життя іншої людини знімають таємно з використанням спеціальних технічних засобів для негласного спостереження, то порушника можна притягнути до відповідальності. Так само незаконним є поширення отриманих матеріали без законних підстав та згоди особи.
Вимагати видалення свого фото з інтернету цілком законно
Українці мають право вимагати видалення фото або відео зі своїм зображенням, якщо воно опубліковане без згоди або порушує її особисті права. Це передбачено нормами Цивільного кодексу, зокрема правилами щодо захисту зображення фізичної особи.
Якщо контент розміщено без дозволу, спочатку можна звернутися до автора або адміністратора сторінки з вимогою видалити матеріал. У разі відмови можливо подати скаргу на платформу або звернутися до суду з вимогою припинити порушення та відшкодувати моральну шкоду.
Навіть якщо людина раніше давала згоду на публікацію фото, вона може відкликати цю згоду й вимагати припинити подальше поширення зображення, якщо це стосується її приватного життя.