Як бреше рупор Лукашенка: що приховує білоруська пропаганда

І в Білорусі, і в сусідній країні-агресорці державні медіа та провладні блогери, які долучилися до них, хором стверджують, якою несамостійною є Європа в ухваленні будь-яких рішень. Мовляв, Євросоюз залежить від США і кроку без їхнього схвалення ступити не може. Білоруське видання "Зеркало" та 24 Канал подивилися, чим пропагандисти намагаються цю тезу підтвердити, і розповідають, як вони брешуть.

Читайте також Взялись за дітей: які наративи просувають росіяни на окупованих територіях

Заголовки пропагандистів покликані сіяти страх

"Формула Бжезинського загнала Європу в глухий кут", "Євросоюз звинуватили в безсиллі через повну залежність від США", "Європа – колонія США"... Якщо ви – вразлива людина, то краще не читайте заголовки білоруських і російських провладних видань. Можна ж і повірити ненароком, на що пропаганда і розраховує. Ми погортали це все за вас.

Як бреше рупор Лукашенка: дивіться аналіз пропаганди

І для початку – важливе застереження. Усі подібні тексти – що буквами на екрані, що словами з вуст дикторів – об'єднує прагнення показати, що там усі вже зрозуміли й визнали цю правду і намагаються боротися. Автори опусів намагаються назвати імена якомога більшої кількості експертів, і чим вони західніші за походженням, тим краще! Експерти ці обов'язково мають аналізувати якусь доповідь, підготовлену організацією зі складно запам'ятовуваною абревіатурою в назві.

Їхні висновки автори мають почерпнути з видання з якомога більш західною назвою, хоча достатньо навіть, щоб воно просто не було написано кирилицею. Дуже бажано посилатися хоч кілька разів на європейських і американських дипломатів, політичні сили з тих країв, а ще дуже добре, якщо текст буде перевантажений не завжди зрозумілими термінами і складними багатоскладовими реченнями. Знаєте, для чого все? Щоб виглядало солідно! Так, в епоху нейромереж та електромобілів для багатьох це досі – значний фактор довіри. Справді, хто піде гуглити, що це все за люди, організації, медіа тощо?..

Ось вам приклад. "СБ. Беларусь сегодня" – це газета адміністрації Олександра Лукашенка – розродилася текстом "Як США тримають ЄС на повідці". Приводом стало розслідування журналіста Сеймура Херша про вибух "Північних потоків", який стався у вересні минулого року. Мовляв, це все – справа рук США. Сеймур Херш – відомий журналіст, Пулітцера в 1970-му отримав, тож не дивно, що пропаганда охоче взяла його версію на озброєння. Але ось тільки вона була побудована на даних єдиного анонімного джерела, та й інші розслідування Херша багато критикували за недостовірність. До того ж у тексті про вибух "Північного потоку" є низка фактичних нестикувань, але хіба це хвилює пропагандистів?

У "СБ" пишуть, що російський газопровід насправді підірвали Штати – і тим самим плюнули в обличчя Європі, а та промовчала. Мабуть, мається на увазі те, що без "Потоків" Європа перед холодами залишиться без газу – це був один із найулюбленіших наративів пропаганди. Але правда в тому, що Євросоюз був практично готовий до зими і без російського газу – сховища були заповнені на 88%, головним постачальником ресурсу стала Норвегія.

Росіяни вигадують "поневолення Європи"

Далі пропагандисти заявили, що "поневолення Європи" почалося накачуванням її економіки американськими позиками під час Першої світової війни, щоб ті закуповували у Штатів техніку, пшеницю тощо. А потім була Друга світова, на якій, на думку автора, США заробила ще більше, а ще пізніше – план Маршалла, програма з відновлення Європи після війни.

Завдання, за версією пропагандистів, було не стільки допомогти союзникам, скільки зробити їх зручними. Але вони чомусь опускають момент, що рівень життя населення підвищився у всіх країнах, які отримали допомогу за цією програмою. А ще завдяки їй відновився європейський середній клас, без якого неможлива політична стабільність і сталий розвиток.

Звичайно ж, дісталося в тому тексті й НАТО. До цього військово-політичного блоку в другій половині 20 століття охоче приєднувалися європейські країни, і пропагандисти побачили в цьому знак втрати їхнього військового суверенітету. Щоправда, про те, що рівне право голосу мають в Альянсі всі його держави-учасниці незалежно від розміру економіки або армії, там нічого не сказали.

НАТО вважає цінністю свободу, демократію, права людини і верховенство закону – все те, що в сучасних Білорусі та Росії стало надто вже опціональним. Ба більше, цей блок залишається привабливим, у 2023-му до нього увійшла Фінляндія. Зараз у НАТО – 31 країна. Формальний опонент – ОДКБ – налічує лише шість.

У розвиток теми – війна в Україні: постачання їй зброї, пишуть пропагандисти "СБ", "викликає справедливе обурення пересічних платників податків у ЄС", "а європейські лизоблюди, здається, готові прострелити собі будь-що, вплутатися в будь-яку авантюру, аби тільки догодити своїм господарям у Вашингтоні".

Водночас у Європі, де, на відміну від Білорусі, існує незалежна соціологія, абсолютна більшість жителів звинувачує Росію в розв'язуванні війни, негативно ставиться до її президента Володимира Путіна і сподівається на перемогу України. Згідно з літніми опитуваннями, 64% підтримують фінансування і постачання зброї для України, і стільки ж схвально ставляться до того, що Україна стала кандидатом на вступ до Євросоюзу. 88% підтримують надання гуманітарної допомоги постраждалим від війни і 86% схвалюють притулок у ЄС для українців, які через те, що відбувається, виїхали за кордон.

Ніхто не стане сперечатися, що війна вплинула на рівень життя і настрої жителів Євросоюзу. Але з причинно-наслідковими зв'язками у більшості з них усе гаразд.

А ось ще яка цікава історія. Дивіться, це "Парламентская газета" – видання російської Ради федерації. Вона наводить коментар директора Центру європейської інформації Миколи Топорніна про те, що зовнішня політика Євросоюзу залежить від Штатів із двох причин.

• Перша – штучно нав'язаний страх перед Росією. Нібито в ЄС багато хто вірить, що Росія захопить європейські країни, якщо США раптом перестануть їх підтримувати. Ну, страх не страх, а після постів Дмитра Медведєва в телеграмі хочеться триматися від неї якомога далі.
• А друга – боязнь Європи втратити американський ринок. США, пише пропаганда, показують, що за незгоду з їхньою позицією буде негайне покарання – санкції, штрафи, обмеження прав держав на світових майданчиках і відлучення від американського ринку. Давайте на секунду уявимо, що це раптом сталося. Частка Штатів в імпорті ЄС – трохи більше як 18 відсотків, а експорту – 11.

Звісно, втратити американський ринок було б не надто приємно. Але, як уже показала здатність європейських країн переорієнтуватися в умовах значно вужчого газового ринку, це навряд чи стало б смертельним ударом для Євросоюзу. Дивіться повне відео з аналізом білоруської пропаганди вище!