Про що Росія розповідає в Міжнародному суді ООН та коли чекати рішення?

Міжнародний суд ООН – інша "Гаага"

Коли мова йде про російські злочини, винним особам пророкують "Гаагу", а саме – провадження в Міжнародному кримінальному суді, який має юрисдикцію притягувати до індивідуальної кримінальної відповідальності за 4 міжнародні злочини. 

Читайте також Шантаж, брехня та тупість: як росіяни наважилися здійснити техногенну катастрофу

Водночас у Гаазі розташована ще одна ад'юдикаційна інституція – Міжнародний суд ООН (МС ООН), компетенція якого поширюється виключно на розв'язання спорів між державами.

Як правило, для того, щоб розпочати провадження в МС ООН необхідна згода обох сторін. Однак є обмежений перелік конвенцій, які передбачають обов'язкову юрисдикцію цієї інституції. Україна ініціювала провадження за 3 з них:

• 16 січня 2017 року за Міжнародною конвенцією про боротьбу з фінансуванням тероризму та за Міжнародною конвенцією про ліквідацію всіх форм расової дискримінації;
• 27 лютого 2022 року – за Конвенцією про запобігання злочину геноциду та покарання за нього.

МС ООН складається з 15 суддів, обраних Генеральною Асамблеєю і Радою Безпеки на 9 років. Презюмується, що вони діють у персональній якості. Втім чинний склад є, радше, перевагою для Росії, ніж для України. Все тому, що віцепрезидентом є росіянин, а до колегії входять громадяни Уганди, Китаю, Індії, для урядів яких "все не так однозначно" та громадянин Бразилії, мирні ініціативи якої передбачають територіальні поступки.

Дві окремі скарги

Нині в публічному дискурсі нерідко зникає розмежування між скаргами, поданими Україною. Це пов'язано з тим, що справи розглядаються паралельно й окремі процесуальні аспекти відбуваються в один і той самий час.

У скарзі, поданій у 2017 році, Україна наполягала, що з 2014 року Росія посилила своє втручання у її внутрішні справи, зокрема, збройним шляхом, фінансувала терористичні акти та порушувала права мільйонів громадян України, зокрема право на життя. На Сході України Росія розпалювала та підтримувала антиурядове збройне повстання всупереч основоположним принципам міжнародного права, закріпленим у Міжнародній конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму.

Що стосується Міжнародної конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації, Україна стверджує, що Росія захопила Кримський півострів, спланувала незаконний "референдум", який провела в атмосфері насильства та залякування неросійських етнічних груп. З початку окупації Криму Росія веде навмисну кампанію культурного стирання.

Цікаво Позиція Вірменії не така стійка, як здається: Єреван готовий обрати правильну сторону у війні

На сьогодні завершуються усні слухання за цією скаргою, які проходили 6, 8, 12 та 14 червня. Фінальне рішення слід очікувати вже у 2024 році. Однак у зв'язку з відсутністю судової практики за Конвенцією про боротьбу з фінансуванням тероризму, а також з досить нерішучою позицією МС ООН у справах щодо расової дискримінації, особливої сенсації не трапиться. Рішення буде половинчастим і залежатиме від уже чинник висновків інших судових інституцій, зокрема, у справі про збиття Boeing 777 неподалік Торезу та в так званій Кримській справі у ЄСПЛ.

Одним з основних завдань України буде використати МС ООН також для відшкодування шкоди, завданої Росією у ході цих епізодів.

Скарга, надіслана в перші дні після повномасштабного вторгнення, стосується зловживання з боку Росії терміном з Конвенції про заборону геноциду, на основі якого вона спочатку визнала так звані "ЛДНР", а згодом розпочала "спеціальну військову операцію" проти України. У заяві Україна також звинуватила Росію у плануванні актів геноциду та стверджувала, що Росія умисно вбиває та завдає тяжких тілесних ушкоджень представникам української національної групи.

Зараз скарга тільки підходить до етапу біфуркації: слухань щодо прийнятності. Відтак, швидкого рішення очікувати не варто. Ймовірно, воно буде винесене вже після завершення збройного конфлікту. Водночас 9 червня МС ООН ухвалив рішення щодо допуску 32 держав відповідно до статті 63 статуту суду до участі в справі у ролі третьої сторони. Цікаво, що проти такого рішення проголосувала лише суддя з Китаю.

США – за бортом

Водночас суд відмовив США в участі на цьому етапі. Таке рішення має кілька можливих пояснень. Офіційно МС ООН наполягає, що у зв'язку із застереженням США до статті IX Конвенції про заборону геноциду, у якому держава виключила обов'язкову юрисдикцію суду в справах проти неї, відповідно до статей 62 – 63 статуту суду США не мають "правового інтересу" у справі України проти Росії.

Теоретично США можуть долучитися на етапі розгляду справи по суті, подавши нову декларацію та визнавши юрисдикцію суду в цій справі. Однак рішення про допуск залишатиметься на розсуд МС ООН.

Відмова щодо США побічно обумовлена політикою самого МС ООН, який тривалий час критикують через неефективну та обмежену юрисдикцію. Суд хоче мати більш вагомий вплив і своєю відмовою демонструє США та іншим державам, що готовий за нього боротися.

Важливо За підрив Каховської ГЕС відповідатимуть усі наступні російські президенти

Окрім того, МС ООН прагне уникнути все більшої політизації справи. Слід пам'ятати, що президентом суду є громадянка США, а Росія у своїх аргументах посилається на прагнення з боку США зловживати правом. Також не варто виключати можливий вплив Росії на російського суддю та на суддів з Уганди, Бразилії, Китаю, Індії.

Врешті, США так і не виконали повною мірою рішення МС ООН, частково винесені проти них, наприклад у справі Нікарагуа проти США.

Єдині наративи Росії в скаргах, ініційованих Україною

Судові процеси, у ході яких розглядаються скарги України проти Росії, незалежно від інституції, перетворюються представниками Кремля на вистави. В обох процесах у МС ООН Росія поширює все ті ж пропагандистські ініціативи, подекуди вкладаючи їх в уста юристам з ДРК, Китаю, Великої Британії. Серед них можна виокремити наступні:

• в Україні – внутрішній конфлікт через нелегітимність "київського нацистського режиму" та "держпереворот";
• Захід прагне використати Україну для нападу та знищення Росії, тому він постачає їй зброю;
• Україна – "терористична держава", наприклад, саме "вона" знищила дамбу Каховської ГЕС;
• Україна 8 років "обстрілювала" Донбас, а його мешканці об'єдналися, щоб зберегти своє життя;
• Росія не дискримінує інші народи, а ось "нацистська" Україна грубо порушує права російськомовного населення;
• спільна слідча група "підтасувала" результати розслідування обставин збиття Boeing 777.

Рекомендуємо Чому контрнаступ ЗСУ почався без офіційного оголошення

Боротьба України на юридичному фронті

Україна та українці використовують цілу низку судових і квазісудових інституцій для притягнення Росії і її агентів до відповідальності: це Міжнародний Суд ООН, Міжнародний кримінальний суд, Європейський суд з прав людини, Міжнародний трибунал ООН з морського права, міжнародні інвестиційні та комерційні арбітражі, Орган з вирішення спорів СОТ. Загальна кількість поданих скарг – понад десять. Зараз вони перебувають на різних етапах розгляду.

Рішення, винесені на користь України, відіграють важливу роль не лише для забезпечення принципу невідворотності юридичної відповідальності, однак і для отримання відшкодування шкоди. Вони матимуть історичне значення та політичний вплив. Тож ставки достатньо великі.