"Інфраструктурні проблеми загострюються, ускладнюються і завдання інфраструктурні, вони зараз настільки складні, настільки дорогі, їх реалізація і, головне, їх окупність, займає дуже великий і тривалий час, інколи до 30-40 років, досягає і ось такі проекти. Ні приватний сектор самостійно реалізувати не може, тому що ризики дуже високі, ні державна влада самостійно реалізувати не може, тому що вона теж міняється. І іншої дороги немає як об’єднатися", - вважає голова Правління Українського центру сприяння публічно-приватного партнерства Ірина Запатріна.
Наприклад, концесію можна застосувати до теплових мереж Києва. Адже високий ступінь зношення інфраструктури, знижує якість послуг, підвищує енергозатратність та здорожує експлуатацію.
"Дуже хороша система, коли державна структура готує сама всі документи, вона готує інвестора, проводяться конкурси відповідні, державу датує тариф, не перекладаючи це на населення. Для нас це важливий процес - грошей в бюджеті не вистачає, щоб ми могли посперечатися, але ми сьогодні готові увійти до долі, готові дати, наприклад, землю і партнер приходить приватний і вкладає свої гроші", - каже заступник голови Київської міської державної адміністрації Олександр Мазурчак.
Використання механізмів публічно-приватного партнерства дозволить залучити приватне фінансування для оновлення і модернізації міської інфраструктури, що наразі страждає від дефіциту державних грошей.