Однак досягнення домовленостей у Брюсселі нерідко може бути обтяжливим та трудомістким процесом, що вимагає багато часу, за умови, що цей процес в принципі було ініційовано. Нам, європейцям, цей прогрес часто давався ціною часу. Така ситуація справляє негативний вплив на європейські компанії і, в кінцевому підсумку, – на економіки держав-членів. Перебуваючи в умовах конкуренції з провідними економіками світу, ми якомога швидше повинні усунути цей недолік. Початок роботи Європейського Парламенту нового скликання та нового керівництва – це можливість для Європи і її політиків змінити цю ситуацію, можливість об'єднаними зусиллями виступити за мультилатералізм і взаємодію. Щоб досягти цієї мети в глобальному масштабі, нам необхідно будувати мости, а не полювати на відьом. Надійні партнерські відносини розвиваються на принципах довіри, інклюзивності та взаємовигідних сценаріїв, а не на основі націоналізму та протекціонізму.


Джо Кезер (Joe Kaeser), Президент і Генеральний директор компанії Сіменс АГ (Siemens AG)

Багато чого ще належить зробити, і я вважаю, щоб зробити Європу більш сильною і не допустити подальшого відставання в умовах активної глобальної економічної конкуренції та мінливої політичної ситуації, терміново необхідно вжити п'ять кроків.

Багато що ще належить зробити, і я вважаю, аби зробити Європу сильнішою, терміново необхідно вжити п'ять кроків

1. Перетворити боротьбу зі зміною клімату у можливості для промисловості

Безумовно, зміна клімату являє найбільшу проблему, з якою стикається людство. Приємно бачити, що нове покоління усвідомлює першочерговий пріоритет цього питання для себе. Хоча відчуття терміновості і точної діагностики є важливою відправною точкою, саме правильна терапія і подальша профілактика змінять стан справ на краще в нашій складній екосистемі. Отже, чому б не розглядати цей виклик як можливість для глобального лідерства європейської промисловості в області екологічних технологій? Ці технології потрібні нам для досягнення власних кліматичних цілей. Відновлювані джерела енергії повинні бути інтегровані в економіку в цілому – не тільки в сфері транспортних рішень і логістики, але й в будівлях, і в промисловості. Один з кращих способів зробити це – використання технологій Power-to-X. Вони забезпечують плавний перехід на відновлювані джерела енергії у всіх секторах економіки. Для досягнення значного скорочення викидів CO² ємність систем з технологіями Power-to-X повинна до 2024 року досягти 15 гігават.

Якщо ми дійсно хочемо досягти нейтрального рівня викидів CO² до 2050 року, необхідно не просто обговорювати, скільки рейсів повинно бути скасовано або яким повинен бути відсоток електромобілів в той чи інший момент. Нам необхідно розкрити повний потенціал галузевої інтеграції, оскільки ми живемо у взаємозалежній глобальній екосистемі. Всім секторам економіки слід тісно співпрацювати над розробкою рішень, які мають економічний сенс і підсилюють конкурентоспроможність. Це означає, що нормативні вимоги та державна підтримка повинні відповідати нашій меті по досягненню вуглецевої нейтральності.

Протягом останніх п'яти років Європа зосередила увагу на підході "енергоефективність насамперед". Я стверджую, що варто бути на крок попереду і концентруватися на підході "ефективність системи перш за все". Лідерство в сфері екологічних технологій надає Європі величезні можливості. Не кажучи вже про те, що обґрунтована кліматична політика також підвищить авторитет Європи в світі, особливо серед молодого покоління, якому ми зобов'язані забезпечити хороше майбутнє.

2. Виступати єдиною рушійною силою

Багато країн розробили "план економічного розвитку". Наприклад, в Китаї є "Made in China 2025", в Індії – "Make in India", а в Саудівській Аравії – "Vision 2030". Сполучені Штати також вживають заходи. Всі ці країни і багато інших мають розроблені національні економічні стратегії. А Європа? Європа грає в обороні, якщо взагалі грає. Для Європи нам необхідно розробити план і виступати єдиною рушійною силою. Тоді інші країни з більшою ймовірністю погодяться на рівноправне партнерство і торгові угоди на основі взаємовигідних відносин. Від цього виграють всі країни-члени ЄС. Саме тому я закликаю до створення до кінця 2020 року так званого єдиного вікна, через яке здійснювалася б координація зовнішньої економічної дипломатії та торговельної політики. Цим "вікном" могли б управляти Європейська Комісія та Європейська служба зовнішньополітичної діяльності, визначаючи європейську зовнішньоекономічну політику, підтримуючи експортну діяльність європейських компаній.

Чому б не спробувати новий підхід? Разом ми сила. І ми можемо відстоювати свої інтереси. Отже, чому б не піти по шляху ціннісно-орієнтованої економічної дипломатії, яка ефективно забезпечує підтримку ЄС щодо тих проектів європейських компаній, які в значній мірі сприяють досягненню Цілей сталого розвитку ООН?

Нам необхідно будувати мости, а не полювати на відьом

3. Інвестування в технології майбутнього

Сьогодні інновації визначають добробут суспільства, а також створюють і забезпечують робочі місця і навіть лідерство в геополітиці і геоекономіці. Якщо ми, європейці, хочемо бути здатними конкурувати на міжнародному рівні, ми повинні значно більше інвестувати в нові технології, і робити це нам потрібно стратегічно. Надаючи підтримку секторам "вчорашнього майбутнього" і навіть фінансуючи їх, сьогодні можна зберегти кілька голосів, але втратити майбутнє Європи і її громадян.

Зараз Європа значно відстає у царині штучного інтелекту (ШІ) від США і Китаю – обидві ці країни інвестують значно більше. Те ж стосується впровадження ШІ – менше десяти відсотків промислових підприємств Німеччини використовують ШІ в бізнес-діяльності. Це тривожні факти. Приватному сектору, безумовно, необхідно інвестувати в розвиток штучного інтелекту значно більше. Цільова сума повинна скласти 15 000 000 000 євро до 2024 року – це збільшення на 30-40 відсотків на рік.

4. Модернізація нормативно-правової бази

Можна впевнено сказати, що Європа є одним з найпривабливіших ринків у світі. Але, на жаль, це тільки половина правди. Якщо розглянути нормативно-правову базу, недоліки швидко стають очевидними. У міжнародному масштабі кілька секторів все ще відстають, а деякі взагалі можуть залишитися поза увагою. Європейські компанії конкурують з неєвропейськими компаніями, які отримують значну підтримку з боку своїх держав, зокрема США і Китаю. Нам потрібно докладати свої зусилля саме тут. Нам необхідно переглянути/модернізувати правила конкуренції якомога швидше. І головним інструментом цього має бути не подальше блокування, а створення рівних умов гри для справедливої ​​і відкритої торгівлі, заснованої на принципах прозорості, а також загальних правил, зокрема, формування систем управління охороною навколишнього середовища, охороною здоров'я та безпекою.

Модернізація також необхідна у зв'язку з тим, що цифровізація трансформує цілі бізнес-моделей. Йдеться про платформи, які працюють на основі даних, логіку їх роботи та вплив на дослідження і розробки. У нас досить багато інноваційних розробок, але все ще є відставання у питаннях перевірки на практиці і впровадження результатів у життя.

Це вимагає рішучих дій з боку політиків, представників бізнесу та суспільства. Нам необхідно розвивати наш експериментальний потенціал і сміливість випробувати та впроваджувати щось нове. Наприклад, "Sandboxing" (механізм забезпечення безпеки роботи системи, що передбачає ізоляцію на час виконання випробувань в обмеженому середовищі – "пісочниці") могли б бути надзвичайно цінним інструментом для тимчасового звільнення нових практичних рішень від діючих нормативних вимог. У зв'язку з цим обмеження адміністративно-регуляторної бюрократії має стати одним з найбільш пріоритетних орієнтирів для нової Європейської комісії. Тому я закликаю: давайте до 2022 року створимо модернізовану платформу для законодавства ЄС з конкуренції. Платформу, яка б враховувала всі перелічені чинники. Після чого впровадимо її у Європі не пізніше 2024 року.

5. Підготовка громадян до цифрового світу

Навички цифровізації і роботи з цифровими технологіями життєво важливі для майбутнього Європи. Однак, наскільки б розвиненою не була б система освіти, незаперечним залишається той факт, що навчання і опанування новими знаннями не повинні припинятися ні на мить.

Крім того, не завжди існує можливість визнання відповідності академічних ступенів і сертифікатів професійної підготовки однієї країни-члена ЄС іншою. Це ще одна самостворена нами для самих же себе перешкода, в якій немає необхідності.

Замість цього країни-члени ЄС повинні спільно розробити генеральний план для сфери освіти і професійної підготовки, який буде відповідати майбутнім потребам у знаннях та навичках, особливо у сферах науки, технологій, інжинірингу та математики (STEM). І ми повинні вжити заходів для того, щоб наші освітні системи підтримували загальні стандарти, а академічні досягнення і сертифікати про навчання визнавалися по всій Європі. Нарешті, ми повинні посилити співпрацю між приватними і державними освітніми установами.

Мета виглядає наступним чином: забезпечити чітке розуміння практичного застосування штучного інтелекту, а також здобуття високорозвинених навичок роботи з цифровими технологіями як мінімум у половини всього обсягу трудових ресурсів в Європі, зайнятих у промисловому секторі.

Компанія, в якій я працюю, налічує більше 200 000 безпосередньо найнятих працівників і ще близько 400 000 опосередковано зайнятих осіб. Вона генерує щорічний дохід у розмірі 30 млрд євро в ЄС завдяки складному ланцюжку створення вартості. Європа має значення не тільки для Siemens, а й для всього світу. Але, як колись влучно сказав Жан Монне, один з батьків-засновників Європейського Союзу, "Європа ніколи "не здійсниться" остаточно, вона завжди у процесі становлення". Становлення Європи – в наших руках. Об'єднаймося ж і зробимо Європу сильнішою. Зробимо це зараз!

Дізнайтеся більше в Програмі з 5 кроків з промислової політики ЄС за посиланням.

Автор Джо Кезер (Joe Kaeser),
Президент і Генеральний директор компанії Сіменс АГ (Siemens AG)