За новий Виборчий кодекс проголосували 230 нардепів, проти виступили 8, ще 9 утримались, а 44 взагалі не голосували. Кодекс повинен набути чинності 1 грудня 2023 року.
Читайте також: Дострокові парламентські вибори в Україні: все, що треба знати
Результати голосування Ради за новий Виборчий кодекс
Перед схваленням Виборчого кодексу парламент розглянув останні зміни до закону, над якими працював близько півтора місяців (загалом 4568). Спікер парламенту Андрій Парубій кілька разів ставив на голосування повернення до розгляду правок до Виборчого кодексу, і депутати таки проголосували. Так, одним голосуванням затвердили пакет правок, які раніше були відхилені, а також проект Виборчого кодексу в другому читанні і в цілому.
В першому читанні проект Виборчого кодексу Рада підтримала ще в листопаді 2017 року. А В червні 2019 року парламент приступив до розгляду його в другому читанні.
Найбільшу підтримку новому виборчому кодексу дала фракція "Самопоміч". Всі 100 відсотків її представників проголосували "за". За словами голови фракції Олега Березюка, "Самопоміч" товкла коаліцію всі 5 років аби це сталось", а депутат Руслан Сидорович був одним з лідерів процесу підготовки закону.
Натомість, попри обіцянку, фракція БПП дала один з найменших результатів голосування. Лише 53 відсотків депутатів Петра Порошенка проголосували "за".
Що змінює новий Виборчий кодекс?
Раніше Верховну Раду обирали за пропорційною системою з закритими партійними списками та на мажоритарних округах. Відтепер обиратимемо парламент за відкритими партійними списками з регіональними округами. Це означає, що партії більше не зможуть за мільйони продавати прохідні місця у своїх списках, а мажоритарники – підкуповувати виборців на округах.
Тепер замість понад 200 одномандатних округів буде 27 регіональних. У кожному окрузі партія формуватиме свій список кандидатів. І партія, і кандидати отримають свої порядкові номери. Щоб виборці їх не забули, усі списки повісять в кожній кабінці.
В бюлетені буде лише дві графи: "Номер партії, за яку віддаєте свій голос" та "Номер кандидата у народні депутати з партійного списку". У них треба буде записати порядковий номер партії та кандидата з неї.
Приклад бюлетеня за новим Виборчим кодексом
Якщо кандидат у народні депутати набере відповідну кількість голосів виборців, він зможе переміститися вверх по списку, або навпаки опуститися вниз. Тобто мандати дістануться не тим, хто перший, другий, третій в регіональній списку партії, а тим кандидатам, хто в цьому списку набрав найбільшу кількість голосів.
Читайте також: Підсумки роботи Ради: що про діяльність депутатів кажуть експерти
Депутатські мандати розподілятимуть пропорційно за результатами виборів. Що більшою буде підтримка партії, то більше мандатів вона отримає. Місця у сесійній залі займуть ті кандидати, які отримали найбільшу підтримку у своєму регіоні.
Прохідний бар'єр залишиться на рівні 5%.
Нова виборча система діятиме не тільки при голосуванні за парламент
Аналогічну виборчу систему застосовуватимуть і на виборах депутатів Верховної Ради Криму, обласних рад, міських рад міст, у яких кількість виборців перевищує 90 тисяч (до таких міст відносяться всі обласні центри, а також кілька інших міст обласного значення).
При цьому на виборах міських голів таких міст пропонується застосувати виборчу систему абсолютної більшості, як при виборах президента: переможець має набрати 50%+1 голос. У випадку, якщо в першому турі ніхто не набере половини голосів, проводитимуть другий тур, у який виходитимуть два кандидати з найбільшою кількістю голосів.
Також планують удосконалити законодавче регулювання передвиборної агітації. Закон уточнює зміст поняття передвиборної агітації та форми її проведення. Крім того, упорядковуються вимоги до діяльності ЗМІ як у частині інформування суспільства про хід виборчого процесу, так і в частині їхньої участі в передвиборній агітації.
Законом передбачена процедура зміни місця голосування онлайн – через кабінет виборця на сайті Держреєстру. Це має допопогти усунути черги в органах Держреєстру виборців.