Якістю, а не кількістю
"Закони у нас хороші, аби їх ще виконували!" Це твердження раніше часто доводилось чути. Натомість, останнім часом на адресу багатьох законів постійно лунає критика. Невже нинішні депутати провалили законотворчу діяльність? На думку політтехнолога Тараса Загороднього, на загал у нас хороше законодавство.
Останні рейтинги:Вибори до Верховної Ради: які партії проходять до парламенту
Приміром, непогане антимонопольне законодавство, ухвалене в кінці 1990-х років. Де-факто – це американський закон, який було перекладено українською та адаптовано під наші реалії. Щоправда, він не працює. Хоча, застосовуючи його, можна було б "вжучити" будь-якого монополіста,
– уточнює експерт.
У багатьох досі існує радянське переконання – Верховна Рада повинна ухвалювати закони. Мовляв, їх має бути багато – хороших і різних. Насправді це не так. Часто нові закони суперечать вже існуючим, через що потім суди й виносять суперечливі рішення: кожен адвокат посилається на вигідну саме йому норму.
Які ключові повноваження ВРУ – дивіться тут:
Водночас, надмірна зарегульованість не впливає позитивно ні на бізнес, ні на звичайних українців. Якби парламент скасував половину нормативних актів – було б дуже добре. Краще спрощувати життя людей.
Несподівано: Разумков попередив про небезпеку зриву парламентських виборів
Політичний експерт Андрій Вігірінський вважає, що цим складом парламенту було ухвалено чимало непотрібних законів та змін до них. Також чимало було символічних законотворчих норм, в той час як справді важливі проекти відкладались у довгий ящик, або не реалізовувались. Наприклад, закріплення в Конституції позиції України щодо направленості в НАТО і ЄС – символічний жест.
Ця норма не є зобов’язуючою і не передбачає відповідальності, а носить винятково символічний характер. Натомість закони, які мали б регулювати ринок електроенергії та природного газу хоч і ухвалено, але по суті вони не працюють,
– переконаний Вігірінський.
На вимогу вулиці
А от чого було багато в законах, які в останні роки виходили з-під купола Верховної Ради, так це правок. Подекуди їх кількість перевищувала 5 тисяч. Через це депутати мусили витрачати багато часу на їх проходження. Така кількість правок може свідчити про те, що закони подавались на голосування "сирими". І це незважаючи на те, що у ВРУ є юридичний департамент, який дає правову оцінку фактично кожному законопроекту. Якщо співставити те, що приймалось з висновками, які надавались цим департаментом, то стає зрозуміло – часто вони нівелювались, ніхто не враховував правову позицію юристів.
Подекуди, розробляючи законопроекти, депутати керувались політичною доцільністю, а не логікою. Приміром, вимагають небайдужі під стінами Ради ухвалити певний закон – за нього голосують, хоч по своїй суті він популістський і аж ніяк не вплине на розвиток держави. Всі розуміють – часто такі мітинги кимось організовані та проплачені, але ж на депутатів впливає "ефект натовпу".
Нинішня Рада часто ухвалювала закони на вимогу вулиці / Фото 24 каналу
"У депутатів, які голосували за закони, доцільність перемагала логіку, через що їх часто повторно переглядали. Це свідчить про нестабільну правову систему, що, як мінімум, негативно впливає на наміри інвестора вкладати гроші в розвиток України", – переконує Вігірінський.
Нестабільна податкова та правова системи в цілому не дають визначеності, чи зможе інвестор через 2-3 роки повернути вкладені гроші. Щодо якості – то з-під купола виходило багато лобістських законів.
Якщо раніше закони ухвалювались в інтересах наших олігархів, то тепер транснаціональних. Коли ми говоримо – у світі хочуть нам добра, насправді, вони переслідують власні інтереси,
– впевнений Загородній.
Думки експертів: Рейтинги і вибори: чому в Раду можуть пройти не ті, кого прогнозують
Тарас Загородній вважає, що, умовно кажучи, таким чином вибудовується неоколоніальна економіка.
"В даному випадку не варто говорити, що світ живе інтересами, аби з’явилась нова й конкурентна країна. Всі керуються власними інтересами", – додає він.
ВРУ поспішала, але не дуже
Загалом, парламент працював занадто повільно, бездарно витрачаючи наданий у 2014 році кредит довіри. Обранці відтягували реформи, які потрібно було одразу впроваджувати, аби вони дали ефект у 2017-18 роках. Передовсім, йдеться про податкову реформу та реформу державної митної служби. Пріоритетний для країни напрямок приватизації, досі не запрацював. Зокрема, цього не сталось і через депутатів, які тричі переглядали закон про приватизацію. Не ухвалили й закон про службу фінансових розслідувань. Питання стосовно судової реформи та місцевого самоврядування також досі відкриті.
Від депутатів чекали більшого, але не склалось / Фото GettyImages
З точки зору економічного життя країни, питання, які стосуються виборів, релігії тощо – не є принциповими сьогодні. Це речі, що не впливають на соціально-економічне становище людей. Натомість, податкова реформа, приватизація впливала б на інвестиції,
– вважає Вігірінський.
Таким чином, депутати не створили економічне підґрунтя для того, щоб українці не емігрували з країни. Передовсім, це стосувалось питань інвестицій.
Читайте також: Чия політика ближча Зеленському: Садовий передав президенту портрети Черчилля і Чемберлена
До своїх досягнень народні обранці відносять створення Антикорупційного суду. Проте, якби судова реформа була успішною і не було б зловживань на рівні відсіювання суддів через ВККС чи Вищу раду правосуддя, то не було б необхідності його створювати.
Звісно деякі непогані закони депутатам все ж вдалось ухвалити, проте їх не стільки, як могло б бути. І вже точно не стільки і не тієї якості, на яку ми очікували.
Основні дати позачергових виборів
