На думку Забужко, досвід радянської людини – це бути враженим катастрофою і робити її можливою водночас. У цій людині закладено і закорінено було те, що Коцюбинський назвав "звичкою слухати начальство".
Це модель безпорадної людини, людини радянського виробництва – модель Кемерово. Тому реакція сьогочасного українця приємно шокувала: "Чого вони стоять і дивляться, як їх діти стрибають із вікон? Чому дорослі чоловіки не спроможні самоорганізуватися?" Ось це і є Чорнобиль-86, реакція завченої безпорадности – стояти і слухати, що скаже начальство,
– прокоментувала Забужко
Письменниця додала, що саме в Радянському Союзі виковували людину слухняну, довірливу. Тому і потерпіли від численних катастроф на постсовковому просторі ті люди, які були лояльні до радянської влади.
"Ті, хто слухали російський телевізор у сучасному Донецьку чи Луганську, виявились найбільш потерпілими. І оце виробництво людини, приреченої на катастрофу, і є темою літератури, яку треба розвивати", – завершила письменниця.
Читайте також: Українці нагромадили унікальний досвід мовчання про катастрофи, – Забужко