В України закінчуються ракети для полювання на російські реактивні дрони

24 Канал має ексклюзивне право на переклад і публікацію матеріалів Девіда Акса з порталу Euromaidan Press (EP). Оригінальна публікація початково вийшла на сайті EP та публікується з дозволу правовласника.

Тепер Українським винищувачам бракує ракет, які найкраще підходять для боротьби з реактивними дронами.

Яких боєприпасів не вистачає?

Раніше повідомлялося про поглиблення дефіциту ракет AIM-9 з інфрачервоною головкою самонаведення та AIM-120 з радіолокаційним наведенням для українських винищувачів Lockheed Martin F-16, отриманих переважно від європейських союзників. Значно менше відомо про те, що відбувається із радянськими ракетами, які використовують старіші українські винищувачі МіГ-29.

F-16, ймовірно, є найчисленнішим типом українських винищувачів – на озброєнні перебуває близько 50 таких машин. Але МіГ-29 посідає друге місце. Попри значні втрати МіГ-29 за 55 місяців від початку повномасштабного вторгнення, українські авіаційні бригади все ще можуть мати на озброєнні десятки цих класичних радянських винищувачів. МіГ-29 щодня можна побачити в небі над портом Одеси – двомоторні винищувачі переслідують російські ракети та дрони.

МіГ-29 може нести весь спектр радянських ракет класу "повітря – повітря", наявних в українському арсеналі, зокрема ракети Р-60 і Р-73 з інфрачервоним наведенням та Р-27 із радіолокаційним наведенням. Але ракетою вибору для перехоплення "Гераней", що летять зі швидкістю 500 кілометрів за годину, і "Бандеролей", які розвивають швидкість 700 кілометрів за годину, є сучасніша ракета Р-73.

Ця теплова ракета вартістю близько 300 тисяч доларів маневрена й точна на близьких дистанціях, характерних для бою винищувача з дроном. Її єдина відома слабкість – хмари: український пілот розповідав у 2022 році, що Р-73 погано відстежує ціль крізь них. Саме тому пілоти іноді змушені переходити на гармату.

У 2022 році Україна вступила у війну зі значними запасами Р-73 і, безперечно, отримала додаткові ракети від союзників. Українська промисловість виробляла деякі компоненти для цих ракет, створених ще у 1980 роках, але самі ракети збирали й досі збирають у Росії – отже, їхні запаси обмежені. А темпи витрачання різко зросли, коли Україна почала використовувати Р-73 для завдань, для яких вони ніколи не створювалися: встановлювати їх на наземні пускові установки після того, як закінчилися ракети 9М33 для радянських зенітних комплексів "Оса", а також навіть використовувати на деяких українських роботизованих катерах.

Дійшло до запасів 1970 років

Наслідком нестачі боєприпасів для ППО стало повернення Р-60 – ракети, розробленої у 1970 роках і визнаної застарілою ще тоді, коли Росія у 2022 році розширила війну.

Минулого місяця Р-60 було видно серед уламків після падіння українського МіГ-29. А цього тижня поширилося відео, на якому МіГ-29 на надзвичайно малій висоті збиває "Бандероль" саме такою ракетою.

У Повітряних сил України у 2022 році було достатньо Р-73, тому ніхто не очікував, що Р-60 знову з’являться в бойовому застосуванні. Але безперервне перехоплення російських крилатих ракет і дронів типу "Шахед" змінило ситуацію, повідомляє Militarnyi. 

І це не просто імпровізація: з листопада 2025 року Україна реалізує програму модернізації Р-60, замінюючи аналогові компоненти головки самонаведення на цифрові, щоб підвищити її чутливість до інфрачервоного випромінювання, а також адаптуючи ракету для запуску із землі. Ігор Федірко з Української ради оборонної промисловості назвав це тимчасовим способом повернути до роботи ракети, які інакше залишалися б непридатними для використання.

Справа не в тому, що Р-60 непридатна для збиття "Герані" чи "Бандеролі". Просто вона менш придатна для цього, ніж Р-73. "Я не думаю, що Україна використовувала б ракети Р-60, якби в неї залишалося щось інше", – зазначив один із близьких до українських Повітряних сил спостерігачів.

Єдиною іншою альтернативою для винищувача залишається використання гармати. Але це ризиковано, оскільки пілот мусить підійти до дрона чи ракети на небезпечно близьку відстань, перш ніж відкрити вогонь; вибух, що виникне внаслідок ураження цілі, може знищити як перехоплену ціль, так і сам винищувач.

Українська ППО виснажується

Так само, як Росія виснажує українські батареї далекобійної протиповітряної оборони, запускаючи більше балістичних ракет, ніж українські сили можуть перехопити через дедалі менші запаси ракет Patriot, Росія може виснажувати й українські винищувачі та їхні обмежені запаси ракет класу "повітря – повітря" малої дальності.

У міру того як українські ракети закінчуються, дедалі більше російських ракет і дронів прориваються крізь оборону – і вражають свої цілі.

Російська промисловість нарощує виробництво як реактивних моделей "Гераней", так і "Бандеролей", а в серпні випуск реактивних дронів уперше перевищив виробництво поршневих. Улипні росіяни запустили 1500 реактивних "Гераней", а в серпні – 2500. Рівень перехоплення саме швидкісних дронів у липні падав до 50%, хоча згодом міг зрости до 60% або навіть 70%.

Але цього все одно недостатньо, зважаючи на те, що українські сили ППО зазвичай збивають 90% повільніших БпЛА "Герань-1" і "Герань-2" із поршневими двигунами. 

"Ніхто не хоче бачити показники перехоплення на рівні 60–70%", – пояснив Майкл Бонерт, аналітик каліфорнійського аналітичного центру RAND.

Протягом найближчих місяців росіяни матимуть перевагу

Нові моделі швидших дронів-перехоплювачів, які кілька українських виробників поспіхом намагаються передати фронтовим підрозділам, можуть допомогти повернути 90-відсотковий рівень ураження навіть для найшвидших "Гераней". Але "виробництво реактивних дронів-перехоплювачів відстає від виробництва реактивних ударних дронів", – зазначив Бонерт.

Тож цілком імовірно, що принаймні протягом кількох місяців росіяни матимуть чисельну перевагу, а українцям не залишиться нічого іншого, як продовжувати піднімати в повітря F-16 і МіГ-29, посилюючи наземну протиповітряну оборону.

Але що станеться, коли в українців закінчаться навіть найстаріші ракети для винищувачів?