Далекобійна зброя – один із пріоритетів, на якому наголошує Україна. Вона необхідна для того, аби ефективно знищувати цілі в тилу ворога. Це потрібно не лише для того, аби перебування окупантів на нашій території стало пеклом для них же, але й для послаблення ворожих військ на лініях зіткнення.

Тому ще від 2022 року Україна просила США надати далекобійні ракети ATACMS. І вперше вони надійшли до України в обмеженій кількості восени 2023 року. Тоді наші воїни за допомогою цих ракет змогли уразити аеродроми в тимчасово окупованих Бердянську та Луганську, які використовував ворог. Унаслідок атаки вдалося знищити чимало ворожої техніки, зокрема і гелікоптери.

Україна дуже довго просила у США дозволу бити цими ракетами по території Росії, і лише 17 листопада стало відомо, що Вашингтон таки дав "зелене світло" на застосування ракет для ударів по Росії, чим 19 листопада, ймовірно, скористалися Сили оборони, завдавши удару по складу боєприпасів у Брянській області.

Які основні характеристики американських далекобійних ракет, у чому їхні головні відмінності від тих, які вже отримала Україна, та як вони допоможуть Силам оборони, – розбирався 24 Канал.

Зверніть увагу Чому Путін змінив ядерну доктрину Росії та для чого знову погрожує ударом по Україні

17 листопада 2024 року низка західних медіа поширили інформацію про те, що Білий дім зняв обмеження на застосування далекобійного озброєння для ударів по території Росії.

Символічно, що на 1000-й день повномасштабної війни з'явилася інформація про те, що Сили оборони атакували склад боєприпасів у Брянській області за допомогою ракет ATACMS в місті Карачев за 130 кілометрів від українського кордону. Там після удару всю ніч лунали вибухи – відбувалася детонація боєкомплекту.

Точного підтвердження цій інформації поки що немає, проте російські пропагандисти уже бідкаються, що це справді був удар американською далекобійною балістичною ракетою. Російське міноборони заявило, що військовий об'єкт на території Брянської області нібито уразили американськими ракетами ATACMS. Окупанти стверджують, що буцімто "збили 5 ракет", а одну – "пошкодили". Росіяни також бідкаються, що фрагменти "пошкодженої ракети ATACMS" впали на технічну територію військового об'єкта в Брянській області.

На тлі інформації про удар американською ракетою Білий дім публічно оголосив про рішення дозволити удари по Росії. Президент Володимир Зеленський, який перебував з візитом в Данії, на пресконференції відреагував на інформацію про удар американською ракетою так:

В України є далекобійні дрони власного виробництва, у нас уже є довгий "Нептун", і не один. Тепер у нас є ATACMS. І ми все це використовуватимемо.

У Росії ж традиційно почався ядерний шантаж. Уранці 19 листопада диктатор Владімір Путін змінив ядерну доктрину, яка передбачає, що удар неядерної країни озброєнням, яке надає їй ядерна, може отримати відповідь із застосуванням зброї масового ураження. Речник Путіна Дмітрій Пєсков також пригрозив ядерним ударом, однак коли почала набирати обертів інформація про ймовірне застосування американської ракети ATACMS для удару по Брянській області, Пєсков сказав, що підтверджень немає, а глава російського МЗС Сєргєй Лавров на саміті G20 в Бразилії заявив, що Москва продовжуватиме "робити все для уникнення ядерної війни".

Як Україна таємно отримувала ATACMS

Восени 2023 року ЗСУ вперше застосували далекобійні американські ракети ATACMS з касетними суббоєприпасами для ударів по аеродромах у Бердянську та Луганську. І до удару по аеродрому в Джанкої про застосування цих ракет інформації більше не було.

Та все стало на свої місця. Удень 24 квітня видання Reuters повідомило, що за кілька тижнів до того, як Конгрес США таки схвалив допомогу Україні, адміністрація Джо Байдена таємно передала нашій державі нову партію ракет ATACMS.

Пентагон підтвердив цю інформацію. Як відзначає видання, причиною такого рішення з боку США стало те, що росіяни почали використовувати північнокорейські балістичні ракети для ударів по Україні.

Саме тому далекобійні ракети ATACMS були таємно включені в пакет допомоги, який президент Джо Байден оголосив 12 березня 2024 року на суму 300 мільйонів доларів. Уже на початку квітня ці ракети були доставлені в Україну.

Ракетами з цієї партії ЗСУ вдарили по аеродрому в Джанкої 17 квітня. У результаті цієї атаки було знищено:

  • 4 пускові установки ЗРК С-400;
  • 3 радіолокаційні станції;
  • пункт управління засобами ППО;
  • апаратура спостереження за повітряним простором "Фундамент-М".

Ця атака відбулася на відстані 165 кілометрів від лінії фронту. Ймовірно, йдеться про ракети з меншою дальністю.

Крім того, за даними американських ЗМІ, ракети ATACMS є і в новому пакеті допомоги від США майже на мільярд доларів, який відправлять в Україну найближчим часом. Щоправда, поки невідомо, про яку дальність ракет іде мова. Однак ще в лютому 2024 року в США роздумували над тим, аби передати нам ракети з дальністю до 300 кілометрів.

ATACMS є одними із найстаріших далекобійних ракет у світі, які зараз використовують. Їхня історія розпочалася ще з задумів у 1970-х роках, які переросли в те, що перші ракети сконструювали у 1988 році. Відповідальними за виробництво були одразу 6 компаній, кожна з яких відповідала за створення окремого компоненту нової ракети.

Уперше цю далекобійну зброю США використали у 1991 році під час операції "Буря в пустелі". Тоді по іракських цілях випустили 32 ракети ATACMS. Однак це були ще ті перші ракети, виготовлені в 1988 році. Зараз основних модифікацій вже є 4, також є проєкти, які припинили або тільки планують. Та далі говоритимемо про наявні – про ті, які ми можемо отримати.

  • ATACMS Block I. Основна бойова частина ракети вміщує аж 950 суббоєприпасів М74. Кожен такий суббоєприпас "накриває" 15 метрів квадратних. Дальність таких ракет сягає 165 кілометрів з відхиленням від цілі до 250 метрів. Серед особливостей можна відзначити наявність оснащення системою, яка дозволяє контрольовано підривати ракету на потрібній висоті, що збільшує можливу площу ураження касетними боєприпасами. Ці ракети підходять для ударів по аеродромах, ворожій ППО, командних пунктах, скупченнях техніки та особового складу. Однак вони не ефективні проти бронетехніки.
  • ATACMS Block IA. Модифікація, яка з'явилася через 10 років після виготовлення першої ракети. У цій модифікації суттєво зменшили кількість касетних суббоєприпасів і залишили тільки 300 одиниць, що зменшило вагу ракети, і, відповідно, збільшило її дальність. Ці ракети здатні вражати цілі на відстані до 290 кілометрів. Крім того, ця версія ATACMS отримала покращену систему навігації та управління, що підвищило її точність – Block ІА вражає цілі з похибкою до 25 метрів. Ця модифікація, як і перша версія, годиться для ударів по аеродромах, ППО, командних пунктах і скупченню техніки чи окупантів, тільки на більшій відстані.
  • ATACMS Block II. Бойова частина цієї ракети у порівнянні з попередніми версіями стала більш уніфікованою – замість кількох сотень касетних боєприпасів, Block II оснащений 13 самонавідними бойовими елементами BAT. Дальність цієї модифікації – до 140 кілометрів.
  • ATACMS Block IVA. Це фактично найновіша модифікація ракети і її від усіх попередніх версій відрізняє повністю унітарна бойова частина. Її вага – 227 кілограмів. Перевагою такої ракети є те, що з її допомогою зручно знищувати фортифікаційні споруди чи навіть бункери, при тому відсутність касетних боєприпасів мінімізує пошкодження навколо цілі. Дальність ATACMS Block IVA сягає до 300 кілометрів за будь-яких погодних умов. Ще однією перевагою є можливість швидкого перезаряджання, що дозволяє вести тривалий вогонь.

Ракети ATACMS
Усі модифікації ракет запускають з установок РСЗВ / Фото Lockheed Martin

Попри різні модифікації, чимало характеристик ракет ATACMS залишаються спільними. То ж загальні характеристики далекобійної американської зброї виглядають наступним чином:

  • Виробник: корпорація Lockheed Martin;
  • Період розробки: з 1988 року;
  • Вага ракети: 1 200 – 1 670 кілограмів (залежно від модифікації);
  • Вага бойової частини: до 560 кілограмів (залежно від модифікації);
  • Тип бойової частини: касетні суббоєприпаси, самонавідні бойові елементи або унітарна;
  • Довжина ракети: 3,96 – 4 метри;
  • Розмах крил: 1,4 метра;
  • Діаметр ракети: 0,61 метра;
  • Дальність ураження: від 140 до 300 кілометрів;
  • Швидкість: до 3 600 кілометрів на годину;

ракети atacms: характеристики
Що відомо про ракети ATACMS / Інфографіка 24 Каналу

Незалежно від модифікації ракети, спільними залишаються довжина, розмах крил та діаметр, що пояснюється дуже просто – для запуску ракет використовують РСЗВ HIMARS або MLRS. І варто відзначити, що обидві установки ще від минулого року допомагають Україні в боротьбі та перетворилися на ефективний інструмент зі знищення окупантів у руках наших воїнів.

Дальність ракет ATACMS
Куди дістають ракети ATACMS / Карта "Скриньки Пандори"

Ракети ATACMS мають меншу дальність, ніж британські Storm Shadow чи французькі SCALP, однак їхня потужність це може компенсувати. Наприклад, модифікація Block IA здатна вражати цілі на відстані 290 кілометрів. Тобто ракета, в бойовій частині якої є 300 касетних суббоєприпасів, може сміливо дістати до якого-небудь кримського аеродрому та перетворити його на непридатний для використання окупантами.

Крім того, залежно від отриманих модифікацій, цими ракетами можна пробивати російську оборону, адже ATACMS вправно знищують фортифікаційні споруди.

Ракети ATACMS
Ракети ATACMS здатні вражати фортифікаційні споруди ворога / Фото Lockheed Martin

У сукупності з постійними операціями зі знищення російського флоту, удари по аеродромах можуть стати частиною стратегії зі знищення ворожої логістики, фінальним ударом для якої стане знищення Кримського мосту. А це, до слова, цілком можливе як і з уже наявним арсеналом ЗСУ, так і з ракетами ATACMS.

Втрата шляхів постачання морем, сушею та повітрям суттєво вплине не лише на окупантів в Криму, але й на Півдні материкової України. Звичайно, що це тільки на словах виглядає так легко і просто, однак для втілення таких планів потрібно зробити багато роботи й отримати багато зброї. У тому числі й американських далекобійних ракет.

Україна вже отримала від Великої Британії ракети Storm Shadow та SCALP від Франції. Також довгий час тривають переговори щодо ракет Taurus від Німеччини. Однак ATACMS – принципово інша зброя. І вона майже за всіма параметрами відрізняється від інших далекобійних ракет.

Найперша суттєва відмінність – клас ракет. І німецькі, і британські, і французькі ракети – зброя класу "повітря – повітря". Тобто запуск здійснюється з винищувачів. Водночас американські ракети є зброєю класу "земля – земля" і для їх запуску використовують пускові установки реактивних систем залпового вогню.

Коли далекобійна зброя Великої Британії, Франції чи Німеччини лише з'явилася на озброєнні, США використовували вже 4-ту модифікацію своїх ракет. ATACMS програють іншим ракетам у максимальній дальності ураження, адже німецькі, британські та французькі ракети здатні вражати цілі на відстані 500 або й більше кілометрів. Однак ATACMS мають перевагу у швидкості, що робить ці ракети невловними для ворожої ППО. Ракета, яка летить зі швидкістю 3 600 кілометрів на годину (для європейських ракет ця величина становить близько 1 000 – 1 100 кілометрів на годину) для російської ППО може стати жахіттям.