Подружжя купило великий вікторіанський будинок. Пара була впевнена, що це ідеальне місце для них і їхнього новонародженого сина, пише 24 Канал, посилаюсь на The Washington Post.
Цікаво Уся вулиця скаржиться на сусідів, називаючи їх "справжньою загрозою": що сталося
"Непрохані сусіди" були мешканцями будинку
Будинок із чотирма спальнями й виглядом на ліс і затоку не дарма здавався ідилією. Єдина проблема була в тому, що нові господарі виявилися не єдиними мешканцями цього чудового житла.
Після року проживання подружжя знайшло в стінах будинку сотні, а, можливо, і тисячі кажанів. Перша зустріч з крилатими сусідами відбулася на горищі. Під шарами гіпсокартону пара помітила поклади гуано та скелети кажанів.
Дихати в приміщенні було майже неможливо. Попри цей тривожний сигнал, сім'я зважилася на дорогий ремонт, сподіваючись, що все буде гаразд,
Проте в травні 2023 року температура в будинку сягнула несподівано високих позначок. Якось кіт господарів розбудив усіх гучними стрибками: кажан дістався до спальні. Том спіймав його відром і випустив у вікно.
Уже пізніше пара дізналася, що випускати спійманого кажана було небезпечно через ризик сказу. Експерти порадили сім'ї зробити дорогу вакцинацію, бо, можливо, кажан був заражений. Це стало початком безлічі візитів до лікарні, вартість яких в підсумку перевищила 10 тисяч доларів.
Як пара "виселила" кажанів
Том і Маккензі біля свого будинку / Фото The Washington Post
Кажанів у будинку було так багато, що шоковані були навіть фахівці з боротьби зі шкідниками. Через суворі природоохоронні закони штату про захист кажанів, сім'я не могла просто позбутися їх.
Єдиним варіантом було гуманне виселення в зимовий період, коли в кажанів немає дитинчат, нездатних до польоту. Очевидно, ним пара і скористалася.
Через деякий час сім'я завела сторінки в соцмережах, щоб ділитися своїм досвідом.
Ми продовжуємо боротися і залишаємося тут не тому, що просто прив'язалися до будинку, а й заради майбутнього нашої дитини,
– каже Маккензі.
У жовтні 2024 року сім'я знову оселилася в будинку. Чоловік каже, що хоч кажанів уже немає, він досі здригається від будь-якого шурхотіння в кімнатах, боячись побачити "старого ворога".