Реформа децентралізації: що пропонують кандидати у президенти
Відтоді як Україна запустила процес децентралізації, вже є 800 громад із 1360 запроектованих. Завдяки реформі відбулося значне збільшення бюджетних ресурсів, відремонтовано безліч шкіл та клубів, освітлено дороги. Навіть у сільській місцевості впроваджують системи відеонагляду і власну квазімуніципальну варту.
Що ж буде із децентралізацією після президентських виборів? Частково відповідь є в програмах кандидатів.
У чому полягає суть реформи децентралізації?
Читайте також: Реформа децентралізації: що змінилося та чи задоволені українці
Комплекс заходів з реформи децентралізації влади в Україні стартував ще у 2014 році. А вже у 2015 Верховна Рада ухвалила закон "Про добровільне об'єднання територіальних громад".
Реформа передбачає збільшення кількості повноважень на місцях. Для цього сусідні міські, селищні та сільські ради можуть об'єднуватися в одну громаду, яка має спільний орган місцевого самоврядування.
Внаслідок ухвалення змін до Бюджетного та Податкового кодексів об'єднанні територіальні громади отримують бюджетні повноваження на місцях. Відтак гроші, які акумулює село, місто чи район, не йдуть до Києва, а залишаються на місцях, тому невеликі українські міста та села почали використовувати більше грошей на свої потреби.
Досягнення реформи децентралізації за три роки
Що буде з реформою після виборів?
Про це можна частково довідатись із передвиборчих програм кандидатів, розповів на прес-конференції директор з питань науки та розвитку Інституту громадянського суспільства Анатолій Ткачук.
"Не можна сказати, що кожна з цих програм є унікальним зразком творчості, але треба говорити об'єктивно. Ми створили базові одиниці і почали зшивати державу вертикально. Тобто якщо раніше від держави гроші йшли в території через області, то тепер напряму ми маємо приблизно півтори тисячі бюджетів. Ми маємо зараз горизонтальні зв'язки між громадами через створення закону про співробітництво. Таким чином ми зшиваємо державу", – вважає експерт.
Після виборів, за його словами, Україна може опинитися в ситуації, коли всі досягнення почнуть "відкочуватись" назад.
Сьогодні 70% українського населення і 40% української території – це децентралізована демократична не ієрархічна Україна. Якщо зараз знову повертати ієрархію і забирання ресурсів, це може мати погані наслідки для всіх,
– переконаний Ткачук.
Які пропозиції щодо реформи у Порошенка?
"Якщо ми читаємо програму Порошенка, там є і про децентралізацію, і про регіональний розвиток. Небагато, але є. Однак головне навіть те, що робилося і що озвучувалося. Я особисто готував проекти закону про можливу децентралізацію ще з 1993 року, і лише у 2014 цей процес пішов. Уряд погодився поділити єдину публічну владу на користь місцевого самоврядування. 51,8% всіх публічних коштів сьогодні – це місцеве самоврядування", – каже Анатолій Ткачук.
Читайте також: Децентралізація і корупція: як політики використовують реформу для власного збагачення
Зазначимо, що під час власних дебатів на НСК "Олімпійському" Петро Порошенко анонсував зміни до Конституції в разі його переобрання президентом.
Так, він збирається ліквідувати голів держадміністрацій, що є наступним кроком децентралізації. Замість них будуть префекти, в чиїх руках будуть зосереджені контрольні функції. А ось виконавча влада буде у руках громадян.
Хто такі префекти? Інститут префектів в Україні має з’явитися після ліквідації місцевих держадміністрацій та запровадження відповідних змін до Конституції України. Префект – держслужбовець, місцевий орган виконавчої влади, який повинен наглядати за конституційністю рішень органів місцевого самоврядування. Префектів відбиратимуть за результатами відкритого конкурсу, а призначати і звільняти їх зможе президент за поданням уряду.
Які пропозицію щодо реформи у Зеленського?
"Що стосується регіонального розвитку, у Зеленського є частина у програмі, яку варто почитати уважно: “Для рівного розвитку регіонів ми перестанемо концентрувати центральні органи влади у Києві”. Виявляється, що різниця у розвитку регіонів визначається концентрацією центральних органів влади у Києві? Не буває такого. Різна структура природи, різна структура економіки, різна структура експорту чи імпорту ", – зазначає Анатолій Ткачук.
Окрім того, у програмі кандидата зазначено таке: "Влада повинна бачити проблеми на місцях, а не з вікон своїх київських кабінетів. Це підніме благоустрій у регіонах і дасть шанс працевлаштування на місцях".
Тобто ми переводимо якийсь орган у регіони і з цього органу, дивлячись через вікно, підніметься благоустрій у регіонах і люди матимуть можливість працевлаштування? Якщо таке записано як візія, то я з жахом думаю, як буде переглянута уся регіональна політика в Україні,
– додає експерт.