Щоб ліквідувати цю несправедливість, знадобилися зусилля мільйонів людей, тисячі загинули, а революція фактично перетворилася в затяжну позиційну війну.
Апартеїд у Південно-Африканській республіці був, безумовно, унікальним явищем. Адже з 1948 по 1994 рік у високо розвинутій країні з власною ядерною зброєю існувала жорстока середньовічна сегрегація.
Найцікавіше, що нащадки білих колоністів свято вірили, що такий стан справ є необхідним для того, щоб побудувати ідеальне суспільство. При цьому, незважаючи на осуд решти світу, політика апартеїду поглиблювалася з кожним роком.