Поодинока поява фільмів українського, а радше спільного виробництва, не є свідченням повноцінної роботи вітчизняної кіногалузі, - справедливо нарікають режисери. Середня ланка спеціалістів ще збережена, але їхніми послугами користуються лише закордонні кінокомпанії, зокрема Росія.
“Проблема в тому, що немає масовості виробництва кіно. Тому що кіно народжується - високоякісне, гарне, те, яке ви б хотіли дивитися, тільки коли є маса, коли багато людей знімають, знімає різне. І у цього кіно є різні люди, які дивляться це”, - каже режисер Ірина Правило.
Відсутність протекції на законодавчому рівні, а відтак байдужість інвесторів до фільмовиробництва - основна проблема кіногалузі, кажуть спеціалісти. Втім, навіть ті стрічки, які поодиноко знімаються - не доходять до глядача. Тому й говорити про неконкурентоспроможність вітчизняного кіно складно, бо його елементарно не бачать.
“А держава нам в цьому випадку може допомогти законом, і в принципі цілеспрямованою і розумною політикою в галузі кіно і сфері культури. Тому що кіно, це сфера теж культури, дуже мобільна і дуже діяча”, - зазначив режисер, викладач КНУТКТ ім. Карпенко-Карого Василь Вітер.
Наразі, у розробці Мінкульту близько 10 фільмів та кілька анімаційних стрічок. Полегшено зітхнути заважає лише одне - для завершення роботи над ними потрібні гроші, яких традиційно немає.