Річниця сепаратистського "референдуму", – Казанський спрогнозував майбутнє Донбасу

За 7 років промисловість регіону продовжує занепадати, а населення стрімко виїжджає в Росію, Україну чи інші країни. Підсумки приходу "русского мира" на Донбас обговорили член української делегації в Тристоронній контактній групі Денис Казанський, журналіст Дмитро Гнап та політолог Олег Саакян.

Раніше Донбас виявився не потрібним Путіну, – Казанський різко оцінив 7 років "русской вєсни"

Росії так і не вдається продати "русский мир" на окупованому Донбасі, – Саакян

Олег Саакян: Ніхто не знає точної кількості людей, які пошкодували за псевдореферендум у 2014 році та щиро хочуть повернутися. Немає і даних про те, скільки людей залишилось на окупованих територіях – цифри дуже різняться. Якщо говорити про тих, хто розчарувався – це величезний відсоток. Саме через те, що більшість ніколи не підтримували будь-яких заколотів і окупації Росією. Пропорція була навіть у бік проукраїнських сил.

Інша річ, що колаборанти в місцевій владі, силовому блоці й центральному апараті з Києва і відсутність реагування призвели до того, що проросійська маргінальна меншість змогла залякати і вичавити проукраїнську меншість. І зрештою захопити собі більшу частину населення, які просто спостерігали за всім цим процесом.

Після зміни прапора, розчарованих – тотальна більшість. Я б навіть сказав, що проросійські настрої на окупованих територіях зменшились. Там не більше ніж 20% населення тих, хто ідейно підтримує Росію. Це можна вирахувати опосередковано – через аналіз соцмереж і отриманих російських паспортів.

Навіть в умовах окупації, вже на 8 році, війни Росії так і не вдається продати "русский мир" населенню. Його там відштовхують.

Територія серйозної демографічної кризи, – Казанський про Донбас

Дмитро Гнап: Є відомості й свідчення про те, наскільки економічно занепадає колись потужний промисловий регіон України.

Денис Казанський: В Алчевську розташований величезний металургійний комбінат. Це місто в Луганській області, яке опинилося на окупованій території. До війни Алчевським металургійним комбінатом володіла компанія "Індустріальний союз Донбасу". Підприємство було одним з найпрогресивніших в Україні, адже туди вкладалися великі інвестиції – було проінвестовано понад мільярд доларів. Зараз цей комбінат просто стоїть. Його епізодично запускають, завозять кокс чи руду. Він трохи працює, переробляє певну кількість сировини, а потім знову зупиняється. Його робітники не отримали заробітну плату з початку 2021 року. Лише зараз в них увірвався терпець, вони почали бастувати, з ними почали поступово розраховуватися.

Алчевський металургійний комбінат / Фото Вікіпедія

Про цю ситуацію говорять навіть певні прихильники "Л/ДНР", які перебувають в Росії. На окупованих територіях жахлива цензура, ЗМІ заборонено про це розповідати. Вони пишуть, що там все класно, "республіки" процвітають. Жоден з місцевих телеканалів не покаже справжню ситуацію, але це кажуть люди з того боку. І це показує справжнє становище на цих територіях.

Промисловість зруйнована, територія занепадає, економіка йде фактично до прірви. Якщо так далі продовжуватиметься, там далі буде пустеля.

Зверніть увагу Українські військові показали наслідки обстрілу ракетами житлових районів Мар'їнки: фото

Дмитро Гнап: Ми бачимо з матеріалів російських блогерів, які можуть поїхати в окупований Донбас і записати відео, молодь налаштована їхати звідти. Ніхто з молодих людей не пов'язує майбутнє з цими сепаратистськими "республіками". Хочуть їхати в Україну чи Росію, або взагалі в інші країни.

Денис Казанський: Не більшість, але значна частина населення. А ті, хто залишаються, це люди передпенсійного чи пенсійного віку. Ті, хто не можуть виїхати. Територія фактично такої серйозної демографічної кризи. За найбільш скромними підрахунками, звідти вже виїхало 1,5 мільйона людей. Це – спустошення.

Промисловість на Донбасі вимирає, населення виїжджає, – Казанський

Денис Казанський: Мені б хотілося вірити, що за 7 років ця територія все ж повернеться в Україну. Закінчиться кривавий маразм, який там зараз триває. Але якщо говорити про найближчу перспективу, ми бачимо, що там триватимуть ті самі процеси, які є зараз. Все, що нині відбувається, ми ж все це прогнозували ще з 2014 року. Всі, хто тоді займали адекватну позицію, які були проти "референдуму", казали: "Що ви робите? По-перше, ви розриваєте економічні зв'язки. По-друге, жодне невизнане утворення не живе нормальним повноцінним життям. Росії Донбас не потрібен, вона вас не забере. Ви знищите своє життя, регіон, економіку".

На жаль, тоді нас ніхто не почув. Фанатично налаштовані прихильники Росії і сепаратизму ходили й розповідали, як вони проведуть "референдум", Донбас перестане годувати Україну, а почне годувати сам себе. Як регіон почне розквітати, в цьому допоможе Росія.

Мовляв, не треба в ту Європу, там не купуватимуть нашу продукцію, зачинятимуть наші підприємства, а Росія відкриє свій ринок. Ми будемо працювати – і вона все купить. І от ми бачимо, що сталося. Так, вони відмовилися взагалі від всіх ринків, адже є невизнаними. Але і російський ринок вони не отримали. Фактично продукція підприємств Донбасу не потрібна Росії, тому що весь бізнес в Росії належить російським олігархам й бізнесменам, яким не потрібен конкурент. Для російського бізнесу вигідно просто закрити ці шахти, заводи.

Ми бачимо занепад цієї території, тому що в статусі невизнаного гетто не може розвиватися жодна територія у світі, тим паче така промислова. Промисловість вимирає, населення виїжджає. Це тривало 7 років, і продовжуватиметься надалі. На жаль, інших прогнозів там не може бути, поки залишатиметься така ситуація.