Темрява чи промінь надії? Про майбутнє легалізації ринку криптовалют в Україні

Як відомо, у 2023 році держава практично цілий рік працювала над тим, щоб створити як новий варіант регулювання крипторинку, так і запустити перший варіант оподаткування операцій з криптовалютами. Далі читайте в ексклюзивній колонці для сайту 24 Каналу.

Читайте також Диктатори проти цивілізованого світу: що задумали Путін та Кім Чен Ин

Легальний інструмент вбивства крипторинку в Україні

У спільній групі від держави, яку представляли Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), та представником профільного міністерства – Мінцифри, – вочевидь, стався розкол. У підсумку після реєстрації законопроєкту №10225, який відображав бачення НКЦПФР, у листопаді також з'явився альтернативний законопроєкт від Мінцифри №10225-1. Внутрішній склад цих документів показав наскільки глибокий розкол всередині держави в питанні регулювання крипторинку.

Національна комісія фактично запропонувала оподатковувати крипторинок за методом акцій – коли кожен продаж, відчуження активу – несе податкові наслідки та має відбуватися на торгових майданчиках. При цьому кожен торговий майданчик має бути авторизований за спеціальною процедурою, яка триває 40 днів. Крім податків, платити необхідно ще й вартість ліцензії на щорічній основі.

Також представники Комісії прописали величезні штрафи за порушення – до 12,5% з обороту і до 200 мільйонів гривень.

Мені, якщо чесно, важко уявити, як усі міжнародні майданчики рахуватимуть податок за українським законодавством, особливо з урахуванням того, що в інвестиційних активах ще й діють курсові різниці.

Це не кажучи вже про звичайних українців, які не в змозі порахувати свій дохід від криптоактивів фізично, якщо вони здійснять більше ніж 1000 купівель-продажів за рік із різними комісіями, торгівлею у шорт, інструментами пасивного заробітку та іншими можливостями, що їх надають криптобіржі.

Тому первинний варіант НЦКПФР – це скоріше про легальний інструмент вбивства крипторинку в Україні в принципі, ніж про бажання його реально запустити під "священними" для наших бюрократів тезами про макроекономічну стабільність, яку порушує ринок крипти.

При цьому податкові наслідки 18% ПДФО + 5% військовий збір з курсовими різницями за постійної девальвації національної валюти цілком можуть збільшити ефективну ставку оподаткування до 50 – 100%.

Цікаво Чи підтримають союзники "план перемоги" Зеленського

Що пропонують Мінцифри

На цьому тлі законопроєкт від Мінцифри виглядає промінчиком світла. Обмін одних криптоактивів на інші криптоактиви не є об'єктом оподаткування. Об'єктом оподаткування є тільки продаж віртуального активу та отримання за нього грошей, а також обмін криптоактиву на товари й послуги. Тобто фактично виведення з торгового майданчика. Крім того, законопроєкт передбачає пільгову ставку оподаткування 5% перші 3 роки.

Немає жодних щорічних платежів за підтримку авторизації. Авторизація коштує 17 тисяч гривень для українських юридичних осіб, і 51 тисяча – для іноземних. До того ж вона безстрокова. Мінцифри виносить вердикт за 30 днів після подачі документів. А майнінг криптовалюти юридичними та фізичними особами ніякої авторизації не вимагає взагалі.

Нюанси, які потрібно врахувати при схваленні закону

Висловлю ще свої думки, що стосуються ухвалення законопроєкту.

1. При низьких комісіях, торгівлі роботами, різних інструментах заробітку аукціонного, пасивного, торгівлі з кредитним плечем та інших інструментах бірж, оподаткування фізичних осіб має однозначно відрізнятися від оподаткування юридичних осіб. Необхідні прості алгоритми розрахунку реального прибутку для фізичних осіб або оподаткування має бути відкладеним при виведенні коштів з торгового рахунку криптобіржі, за простими зрозумілими правилами.

2. Податкові ставки мають бути привабливими не тільки для українців, щоб їм було цікаво податкове резидентство України, а й для іноземних громадян і компаній для стимулювання припливу інвестицій в Україну.

Важливо Майбутнє під загрозою: як російське перевиховання українських дітей руйнує нашу державу

3. Правила оподаткування не повинні діяти заднім числом. Вкрай бажано розв'язати питання з ціною купівлі активів для цілей оподаткування, які були придбані до набрання чинності закону. Вважаю, що необхідно ціну купівлі прирівняти до ціни активів на біржі на дату запуску закону в дію, щоб українці не мали податкових наслідків від активів, які вони придбали до набрання чинності закону.

4. Необхідно завжди пам'ятати, що мета держави – процвітання її громадян, створення умов і свобод, за яких хочеться жити, займатися бізнесом і продовжувати рід. Це дуже відрізняється від панівної позиції чиновників, де мета держави – це процвітання цих самих чиновників, які забирають гроші й активи в інших, та не давати нічого, окрім контролю і звинувачення, що всі тобі винні.

Ринок криптовалют – це одне з місць, де громадяни, які постраждали після війни, хоч десь мають зростання вартості активів. Їм потрібно дати впевненість, що ці активи залишаться легальними та не спровокують прагнення залишити країну після запуску законопроєкту в дію.

5. Жодних курсових різниць в оподаткуванні криптовалют не повинно бути. Якщо фізособа купила 100 USDT за курсом 40, а продала за курсом 42, це не повинно спричиняти податкових наслідків, так само як купівля доларів по 40 населенням та їхній продаж по 42 надалі не спричиняє податкових наслідків.

Водночас, як показав 2024 рік, законодавці вирішили не розглядати жоден із запропонованих законопроєктів. Пізніше в межах оновлень меморандуму з МВФ з'явився пункт, що НКЦПФР і НБУ спільно з технічними фахівцями МВФ повинні підготувати новий законопроєкт до грудня 2024 року.

Тобто фактично ми маємо ситуацію, коли профільне міністерство усунули від формування політик, пов'язаних з регулюванням криптоактивів і цифрової економіки. Це дуже поганий сигнал.

Водночас все ж таки сподіваюся, що законопроєкт, який з'явиться в грудні в межах цієї роботи, буде набагато краще сприйнятий гравцями ринку й населенням, ніж первинний законопроєкт від НКЦПФР і сприятиме саме розвитку ринку, а не вбивству його на корені.