У лютому 2014 року Володимир разом із сином поїхав на віче на Майдан.

Читайте також: Ніяких універсальних цінностей Євромайдану не було – тоді за що стояв Майдан?

"Ми були у цивільному і мирно йшли Києвом. Це була мирна хода. Ми хотіли підняти більше людей, адже був вівторок і їх прийшло не багато", – розповів син Героя Небесної Сотні Володимира Кульчицького Ігор.

Проте через декілька годин, мирна хода перетвориться у кривавий бій.

Було дуже багато шумових гранат і їх постійно кидали. Люди, які стояли біля барикад були змушені відступати до Будинку профспілок,
– згадує Ігор.

Саме біля Будинку профспілок, була барикада, яку захищав Володимир та Ігор. До неї з боку вулиці Грушевського підійшла частина силовиків. Син з батьком перебували на другій лінії оборони – подавали каміння та коктейлі Молотова. Першу атаку вдалося відбити і вони чекали наступної.

"Я постійно його бачив, він там щось несе, там якісь коктейлі робить, кудись бруківку несе, щось комусь допомагає, якусь барикадку робив", – розповів син Героя.

Читайте також: За проектом львів'янок будуватимуть музей Революції Гідності: фото

Але син загубив батька. Згодом він з'ясував Кульчицький-старший пішов на передову. Раптом Ігор почув: "Коридор! Важкий". Чотири людини несли тіло. Як потім виявилося, це був поранений Володимир. Чоловіка занесли до Будинку Профспілок. Медики почали надавати йому допомогу, аби не заважати лікарям Ігор допомагав іншому пораненому. Аж раптом, озирнувся, а стіл де був батько, вже порожній.

Його несли хлопці. Коли я біг за ним і кричав: "Батько, я тут", у нього впала рука і я подумав, що це жест, що він мене чує. На моє запитання: "Де поранений, який лежав на столі?" лікар показав гранично зрозумілий жест (перехрещені руки – "24"). Мені вказали на підлогу, тобто батько лежав біля моїх ніг. Я навіть не помітив його, адже не розраховував, що він мертвий,
– згадує Ігор Кульчицький.

Володимир загинув від куль, які пройшли навиліт через серце та живіт. Тоді вдома на Героя чекала вагітна невістка, та дружина. Ігор до останнього приховував від рідних трагічну новину.

"Він сказав, що батько поранений сильно поранений. Я побігла телефонувати по всім знайомим шукати швидкі, аби перевезти його. Я казала, що зараз знайдемо лікарів і ми зробимо все. Ми зробимо все, щоб він одужав, я бігала з цим телефоном, а потім Ігор, підійшов обійняв мене і сказав, що вже не треба", – розповіла невістка Героя Небесної Сотні Володимира Кульчицького Дарина.

Зараз Ігорю дуже важко згадувати, той страшний день, коли куля забрала життя його батька. Попри біль, він продовжує жити заради власних дітей. Маленький Кирил народився через півроку, після загибелі Володимира, він так і не встиг познайомитись із своїм Героєм.

Читайте також: Під час вшанування пам'яті Героїв Небесної Сотні Гройсмана зустріли вигуками "Ганьба!": відео

Героя України, Володимир отримав вже посмертно. Під час нагородження Ігор тримав маленького Кирила на руках. Родина каже, що Володимир Степанович, хотів змінити країну на краще, аби онуки жили у прогресивній державі.

"Вони загинули, за те щоб дати можливість змінити країну", – наголосила Дарина Кульчицька.