Саме тут отримують свої прізвиська майбутні футбольні зірки. Байшінью - українською Коротун - так свого часу прозвали непримітного низькорослого хлопчину, замість того щоб вимовляти довгі Ромаріо де соуза Фаріас. Але наш герой дуже швидко змусив усіх вивчити своє справжнє ім’я.

Шлях Ромаріо до футбольного визнання був дуже стрімкий. У бразильській "Васку да Гама" він вже у юному віці став ідолом інчади та заслужив виклик до національної команди. Переманити талановитого футболіста до Європи у 1988 році вдалося голландському “ПСВ Ейндховен”. За 6 мільйонами доларів – фантастичною на той час сумою відступних – клубові жаліти не довелось. Стримати Ромаріо було практично неможливо.

На футбольному полі Ромаріо умів все

Впродовж п’яти сезонів із Ромаріо у складі ПСВ виборов три чемпіонських титули, а сам гравець 4 рази ставав найкращим снайпером першості. В 93-му Бейшінью втік від нідерландських холодів до значно теплішої Каталонії, де зумів стати невід’ємною складовою неперевершеної “Барселони” Йохана Кройфа. Саме “дрім тім”, у якій тоді сяяли Куман, Лаудруп, Гвардіола, та Стоїчков - Ромаріо називає головною командою свого життя. У першому ж сезоні в складі “Барси” коротун став найкращим бомбардиром Прімери, оформивши впродовж першості п’ять хет-триків. Це досягнення лише в лютому цього року вдалося повторити Ліонелю Мессі.

В 94-му році Ромаріо зумів повернути збірній Бразилії титул чемпіонів світу, який команда не вигравала майже чверть століття. Впродовж турніру Ромаріо забив п’ять голів та став найкращим гравцем того мундіалю, а незадовго після цього і футболістом року за версією ФІФА.

Зіграти на ще хоча б одному Кубку світу Ромаріо - не судилось

Напередодні французького мундіалю наставник селесао Маріо Загало вирішив обійтись без коротуна, то ж світ так і не побачив у всій красі супертандем Роналдо-Ромаріо. І винити у цьому Байшінью може лише насамперед себе самого. У 95-му році Ромаріо посварившись із Кройфом залишив "Барселону" та повернувся до Бразилії, де його зустріли із усіма почестями. Для тренерів Коротун був справжнім жахом, адже ніколи не визнавав авторитетів та постійно порушував тренувальний режим. Його важко було втиснути у якісь рамки на футбольному полі, а вже поза полем то й поготів. Тренувального режиму як такого для Ромаріо ніколи не існувало. Ну, а про його розгульне життя досі ходять легенди.

За свою кар’єру коротун за власними же підрахунками забив більш ніж тисячу голів. Досягти такого неймовірного бомбардирського показника Ромаріо вдалося вже у 41-річному віці. Аби таки відсвяткувати ювілейний тисячний гол Байшінью тренувався перед матчами чи не більше ніж у молодості. 21 травня 2007 року Ромаріо таки домігся свого. Після довгоочікуваного голу матч чемпіонату Бразилії навіть довелось зупинити на 15 хвилин, адже кожен бажав привітати розчуленого кумира із неймовірним досягненням.
На той час Ромаріо уже перестав бути гультяєм та балагуром за межами футбольного поля. Але змінили його безвідповідальний підхід до життя не спортивні здобутки. Із появою на світ у 2005 році неповносправної дівчинки, якій дали ім’я Іві Байшінью змінився, ставши чудовим прикладом дбайливого батька.

"Моя донька страждає даунізмом, але для мене вона принцеса".

Такі слова вимовить далеко не кожен.