США – єдина країна, яка має юридичні механізми для визнання Росії державою-спонсором тероризму, але відмовляється "нагороджувати" Кремль цим статусом. Натомість Євросоюз, обмежений в необхідному інструментарії, просувається вперед у цьому напрямку. Єдиний Захід вчергове проявляє розбіжності у поглядах, що зрештою шкодить головній меті – покаранню Росії за злочини, вчинені проти українського народу. 24 Канал проаналізував, які держави вже визнали Росію терористичною державою, а які ні. Як світу дійти до того, щоб ця позиція стала загальним трендом.

До теми Чому Словенія відмовилася визнати Росію спонсором тероризму

Історія вже бачила приклади, коли ту чи іншу державу визнавали терористичною. Головний, юридично зумовлений інструмент для цього процесу перебуває в руках США. Навіть у міжнародному праві досі немає такого визначення як "тероризм", тож ООН та інші світові організації використовують більш розмиті терміни для визначення злочинних дій такого рівня.

Натомість Сполучені Штати мають відповідну правову базу, щоб застосувати цю санкцію проти певної держави, що несе за собою лише поглиблення економічних та політичних наслідків, зокрема й міжнародної ізоляції.

Закріплення статусу держави-спонсора тероризму відкриває для Сполучених Штатів шлях до суворих обмежень проти такої країни:

  • Заборона не експорт та продаж зброї, а також посилений контроль за товарами подвійного призначення (сюди можуть входити як мікроелектроніка та напівпровідники, так і певні типи металів, які використовуються у військових розробках);
  • Заборона економічної допомоги, у тому числі протидія фінансуванню держави-спонсора тероризму з боку міжнародних фінансових установ, таких як МВФ або Світовий банк. Забороняється також будь-яка фінансова співпраця громадян США зі спонсором тероризму;
  • Позбавлення суверенного та дипломатичного імунітету, який до внесення у список мали представники держави-спонсора тероризму;
  • Додаткові економічні санкції та обмеження.
Сполучені Штати таким чином можуть розширити вже запроваджені обмеження, особливо в частині контролю за постачанням зброї. До прикладу, після анексії Криму Росія отримала обмеження на імпорт західного озброєння, однак все одно продовжила його постачання від деяких європейських держав під статусом "товарів подвійного призначення".

Якби Росія була офіційно визнана спонсором тероризму з 2014 року, подібний маневр був би вже не можливий, саме через посилений контроль з боку США та ризик вторинних санкцій проти країни-експортера.

Зокрема, США можуть заморожувати власність таких держав, обмежувати фінансові операції американських громадян з країною з чорного списку, а також навіть знімати дипломатичний імунітет з її представників. Однак, у випадку з Росією, яка на сьогодні є найбільш підсанкційною країною у світі, її визнання спонсором тероризму навряд чи принесе надто велику практичну вигоду. Головна мета цього процесу – політична ізоляція Росії та дипломатична підтримка України.

Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну стало остаточно зрозуміло, що Кремль веде війну саме проти українського народу, влаштовуючи ракетні атаки проти цивільного населення.

  • Ще в квітні 2022 року Володимир Зеленський у телефонній розмові з Джо Байденом закликав додати Росію в американський список держав-спонсорів тероризму. Натомість з боку Білого Дому пішли відмовки про те, що запроваджених санкцій достатньо, нібито вони мають той самий вплив, що й чорний список США, тож американці концентруватимуть свою увагу саме на розширенні санкційного тиску.
  • Вже в червні 2022 року втрутився Сенат США. Комітет Сенату з міжнародних відносин підтримав резолюції, в якій закликав держсекретаря США Ентоні Блінкена визнати Росію державою-спонсором тероризму. Однак, зрештою це рішення не знайшло відлуння у Білому Домі, який продовжив наполягати на санкціях.


Зеленський неодноразово просив Байдена визнати Росію – державою-спонсоркою тероризму / Фото LEAH MILLIS

Однак поки США вагаються, Європейський союз потрохи виходить на перший план у цьому питанні. Спершу парламентська асамблея Ради Європи ухвалила резолюцію про визнання Росії державою-спонсором тероризму. Згодом цю резолюцію підтримав Європарламент та закликав країни-члени ЄС розробити необхідну правову систему в рамках всього блоку, яка б покарала російський режим.

Рішення Європарламенту було дуже позитивно сприйнято Україною, а Володимир Зеленський подякував європейцям за таке важливе рішення. Втім, Євросоюз досі не розробив необхідні юридичні інструменти, щоб повною мірою втілити це рішення в життя, тобто в практичному сенсі головна ставка ЄС, як і у випадку зі США, робиться саме на санкційний тиск. Після ухвалення цього рішення, ЄС розширив свій дев'ятий пакет санкцій проти Росії та одразу розпочав розробку десятого.

Згодом парламентська асамблея НАТО визнала Росію державою-терористом та закликала створити спеціальний Міжнародний трибунал щодо російської агресії. Це означає, що всі 30 країн-членів НАТО погодилися із зазначеними твердженнями, що є потужним політичним сигналом, який підкреслює настрої у владних колах Альянсу.

Коли Україна лише почала активно порушувати питання визнання Росії державою-спонсором тероризму, а абсолютна більшість союзників до цього ставилася доволі прохолодно, Литва першою показала приклад, що навіть такі важкі рішення можна приймати дуже швидко.

  • Вже 10 травня парламент Литви одноголосно проголосував за резолюцію, яка визнає Росію державою-терористом. Крім того, литовський Сейм визнав війну Росії проти України геноцидом українського народу.
  • Вже 11 серпня до цього рішення приєдналася Латвія. Рига визнала Росію держвавою-спонсоркою тероризму, яка "цілеспрямовано здійснює військові напади на цивільних та громадський простір України". Окремо латвійські депутати виступили проти використання Росією касетних боєприпасів, які окупанти використовують "для сіяння страху і безладного вбивства цивільних".
  • 18 жовтня за відповідне рішення одноголосно проголосував естонський парламент. Естонія засудила незаконну анексію українських територій, які росіянам вдалося окупувати від початку повномасштабного вторгнення та наголосила на фіктивності проведених там "референдумів".

Порушення закону ніколи не може створити закон. Режим Путіна з його погрозами ядерного нападу перетворив Росію на найбільшу небезпеку для світу як в Європі, так і в усьому світі,
– наголошується у заяві парламенту Естонії.


Естонський депутат тримає фото загиблої внаслідок удару по Києву дитячої лікарки-гематологині / Фото riigikogu.ee

Звіряча і незаконна агресія Російської Федерації проти України триває. Російські військові здійснюють напади по всій захопленій території, в результаті яких загинули тисячі людей, в тому числі багато дітей. Росія неодноразово порушує Женевську конвенцію про поводження з військовополоненими,
– вказано у резолюції польського Сейму.

У листопаді відповідні рішення були прийняті парламентами Чехії та Нідерландів. Обидві країни окремою графою вказали на порушення міжнародних конвенцій з боку Росії, особливо у "структурних та систематичних" ударах по цивільній інфраструктурі України з боку російської армії.

Вже в лютому 2023 року парламент Словаччини засудив масштабні атаки Росії проти мирного населення та цивільної інфраструктури. Парламентарі проголосували за відповідну постанову та визнали чинний російський режим терористичним, а Росію – державою, яка підтримує тероризм. Окремим пунктом Словаччина засудила спроби Росії погрожувати світу застосуванням ядерної зброї.

Парламент також висловив підтримку зусиллям зі створення спеціального трибуналу для переслідування злочинів агресії та підтримку переслідування злочинів проти людяності та воєнних злочинів,
– зазначено у резолюції парламенту Словаччини.

Попри те, що процес визнання Росії державою-терористом було запущено, а європейські держави почали активно приєднуватися до цього рішення, подекуди трапляються й неприємні для України моменти.

Цього місяця парламент Словенії провалив голосування за визнання Росії спонсором тероризму. Опозиційна демократична партія внесла відповідну резолюцію на розгляд, щоб засудити атаки Росії проти цивільних осіб та будівель, а також об'єктів енергетичної інфраструктури.


У Словенії відмовилися визнавати Росію державою-спонсоркою тероризму / Фото AFP

Ми продемонструємо нашу підтримку українському народу, який проявляє неймовірну мужність, захищаючи свою батьківщину і борючись за універсальні цінності свободи і демократії, і водночас засудимо російське вторгнення,
– заявила Демократична партія Словенії.

Однак правляча коаліція, яка навіть до початку голосування виступила проти, врешті відхилила прийняття цієї резолюції. Міністерка закордонних справ Словенії Таня Файон врешті заявила, що така ініціатива була б рівносильна "покаранню всього російського народу". Замість цього парламентський комітет Словенії підтримав заяву із засудженням російської агресії та закликами продовжувати підтримувати Україну.

Загалом, я дивлюся на Балкани, як на країни, в яких багато громадян та політиків, які підтримують Росію та мають певну ностальгію до Росії. При цьому, словенці мають бажання розмежувати уряд Росії та російських громадян. Тобто я бачу в цьому два аспекти: перший, що вони можливо дійсно вважають, що не можна звинувачувати одразу всіх росіян, а другий, що вони мають певні відносини з Росією. Навіть ситуація на "Мотор Січі", коли торгівля з Росією відбувалася саме через Балкани, свідчить про те, що там залишається багато людей, які мають підтримку Росії, а також безліч тих, хто має позитивне ставлення до Росії,
– пояснює експертка з питань Балкан Марія Гелетей в коментарі 24 Каналу.

Я вважаю, що ми на Балканах недопрацьовуємо. Пан Кулеба часто каже, що в нас не вистачає послів, це дійсно так, але водночас ми дуже часто маємо слабкі посольства в багатьох країнах, і це є основною проблемою та викликом для України. Якщо навіть у посольстві є один посол та декілька людей, вони все ще неспроможні вести якісну кампанію та ефективно працювати у культурній промоції України, просуванні економічних зв'язків, та при цьому пояснювати нашу ситуацію. Це дуже важка праця, а у нас переважно в цих країнах не дуже великі та, так би мовити, не дуже якісні посольства,
– заявила експертка з питань Балкан Марія Гелетей.

Варто зауважити, що МЗС Словенії частково мотивувало свою відмову позицією США. Файон наголосила, що ні ЄС, ні Словенія навіть не мають відповідних юридичних механізмів, щоб приймати такі рішення, натомість США, у яких на руках є всі необхідні інструменти, все одно не поспішають з визнанням Росії державою-спонсором тероризму.

США відіграють найважливішу роль у підтримці України та є центральним стрижнем всього західного Альянсу. Однак, якщо підтримка з боку США має велику вагу для стимуляції союзників охочіше приймати рішення про допомогу Україні, так само й небажання США щось робити, сильно впливає на їхню позицію. Адже саме відмовки США взяло на озброєння МЗС Словенії, щоб пояснити небажання визнавати Росію спонсором тероризму.

Втім, якби це було дійсно так, то США без вагань застосували б цей статус щодо Росії, щоб показати приклад для решти світу та суттєво покращити свої моральні позиції. Однак основна проблема полягає в тому, що США мають юридичні механізми, які б на цей момент вони не хотіли застосовувати проти Кремля.

Для американців це вже так звана nuclear option, тобто це крайня юридична міра, після якої шляху назад до якогось більш-менш прийнятного діалогу з Путіним або з його наступником, якщо той буде продовжувати путінську політику, вже не буде. Я думаю, що американці хочуть мати всі опції на столі, тому для них це вважається дуже радикальним кроком. Я не виключаю, що це може буде здійсенено, але на якому етапі це робити вирішуватиме вже президент Байден,
– наголошує посол з особливих доручень МЗС України та колишній посол в Австрії – Олександр Щерба в коментарі 24 Каналу.

Прессекретарка Білого Дому Карін Жан-П'єр на одному з брифінгів навіть заявила, що визнання Росії державою-спонсором тероризму "не є найефективнішим чи найсильнішим шляхом вперед, аби притягнути Росію до відповідальності" та матиме "непередбачувані наслідки для України та світу".

Це також підірвало б наші безпрецедентні багатосторонні зусилля, які були настільки ефективними у притягненні Путіна до відповідальності, а також могло б підірвати нашу здатність підтримувати Україну за столом переговорів,
– зазначила Карін Жан-П'єр.

При цьому, варто враховувати, що до цього США оголошували спонсорами тероризму держави, які й без того мали обмежений економічний вплив. Натомість Росія за останні 30 років розповсюдилася по всьому світу. Її ресурсний вплив на Європу відомий давно, а залежність від російської нафти змушує запроваджувати стелю ціни на її закупівлю з боку інших держав, замість повноцінного ембарго. США переймаються, що статус спонсора тероризму та подальша тотальна ізоляція принесе для союзників США більше шкоди, ніж для самої Росії.

Головною противагою сьогодні виступає Євросоюз, який поставив перед собою мету не лише символічно визнати Росію спонсором тероризму, а й розробити необхідні юридичні механізми, які б дозволили покарати причетних до російської агресії або ж суттєво обмежити їхні подальші дії. Саме позицію ЄС Україні варто використовувати для аргументації у США, щоб наблизити Вашингтон до цього фундаментального рішення. Варто враховувати, що так само як Словенія дивиться на позицію США та використовує нерішучість Вашингтона, так само Білий дім дивиться на позицію Європи та її дії.

Як правило, в американців своя позиція з таких питань, але для президента Байдена звичайно важливо, щоб Європа та США в ключових питаннях були на одному боці. Тому я не виключаю, що між ними можуть бути консультації з цього приводу, але остаточне рішення все одно буде схвалюватися у Вашингтоні,
– пояснє Олександр Щерба.

Джо Байден неодноразово наголошував на надзвичайно високому рівні єдності між західними союзниками, яка склалася на тлі війни в Україні. Однак за деякими питаннями погляди Європи та США досі розбігаються. Важливо, щоб Україна зрештою довела Сполученим Штатам, що такі фундаментальні рішення також мають прийматися спільно та консолідовано, що вчергове б продемонструвало рішучість Заходу та забрало у Росії можливості спекулювати на будь-яких протиріччях між союзниками.