Путінський рейх не протримається й двадцяти днів: як Китай допоможе закінчити війну
Як громадянин злочинної держави-агресора, я ніколи не дозволяв собі давати будь-які поради чи рекомендації Україні, яка героїчно б'ється з жорстоким агресором. Але на одинадцятому році мого розшуку цією державою моє колишнє громадянство має вже досить умовний характер.
До того ж, якщо на вісімдесят сьомому році життя ти володієш якоюсь важливою для сил добра стратегічною інформацією, ти просто зобов'язаний встигнути поділитися нею з містом та світом. Детальніше читайте в ексклюзивній колонці для 24 Каналу.
Моєю стратегічною інформацією є чітке усвідомлення глибокої аналогії у поведінці Китаю в ключові моменти Третьої світової війни (холодної) та поточної Четвертої світової війни.
Що стане вирішальним для закінчення війни?
Результат Третьої світової вирішив, а результат Четвертої світової, як я переконаний, вирішить один і той же стратегічний маневр – перехід Китаю на правильний бік історії.
У лютому 1972 року цей поворот був закріплений політично під час історичного візиту президента США Ніксона та держсекретаря США Кісінджера до Пекіна.
На початку 1970 років я ще порівняно молодою людиною працював і в Інституті США та Канади АН СРСР і до моїх службових обов'язків входив аналіз фатального для СРСР процесу зближення комуністичного Китаю та лідера вільного світу – США.
Перші сигнали про можливу зміну віх, що виходили з Пекіна, в американському політикумі зустріли зі скепсисом і недовірою. Були потрібні творча уява Кісінджера та політична сміливість Ніксона, щоб оцінити великі перспективи нового характеру відносин США і Китаю.
Історія повторюється у наш час. Ось уже більш ніж місяць з Пекіна надходять ні, не сигнали, а каскад відверто недружніх стосовно путінської Росії заяв, жестів, рішень китайського керівництва (дивіться серію моїх останніх статей на Kasparov.ru та 24 Каналі).
Переламний момент
Але апофеозом місячника "російсько-китайської дружби" стало засідання Ради Безпеки ООН 29 липня, на якому виступ китайського представника прозвучав більш проукраїнським, ніж американський. Він наголосив, що переговори про повномасштабне врегулювання конфлікту мають виходити з принципу збереження непорушної територіальної цілісності всіх держав.
4 липня Ван І, китайський міністр закордонних справ і за фактом друга людина у державі, запросив свого українського колегу Андрія Сибігу відвідати Пекін з офіційним візитом. МЗС України з вдячністю прийняло це запрошення. Конкретна дата візиту перебуває на стадії обговорення.
Сьогодні, 14 серпня, – 41 день після того, як Пекін 54 роки тому запросив лідера вільного світу обговорити свій перехід на бік добра.
Багато що змінилося за ці роки. В нас з'явився новий лідер вільного світу. Цей тягар, цю відповідальність і це світове визнання історія поклала на Україну, що героїчно б'ється за свою свободу і за свободу всього світу. Її 800-річний супротивник, спадкоємиця Золотої Орди, Московія, помітно ослабла.
Її попередня іпостась, отримавши від Китаю смертельний удар 1972 року, здихала ще років двадцять. Путінський рейх не протримається й двадцяти днів. Це не прогноз, це рекомендація до дій. Дуже проста рекомендація. Як будь-яку наукову гіпотезу її можна перевірити експериментально:
- день перший, 15 серпня. Сібіга-Кісінджер вирушає, нарешті, до Пекіна;
- день третій, 17 серпня. Міністри природно залишать найефектніші кліпи для своїх президентів. На спільній пресконференції за підсумками переговорів обидва, відповідаючи на запитання, підтвердять свою прихильність до відомої формули Фу Конга для врегулювання української кризи. І вже практично йдучи, Ван І як би миттєво повідомить, що 1 вересня до Пекіна з триденним державним візитом прибуває Президент України Володимир Зеленський;
- день двадцятий, 3 вересня. У своїй промові на урочистому прийомі на честь 81 річниці перемоги над Японією в присутності Володимира Зеленського як президента однієї з держав-переможниць товариш Сі повідомляє, що він запросив президента Зеленського і представника нової влади Росії прибути до Пекіна в понеділок.
Мені це так само ясно, як проста гама.
Колонка є особистою думкою автора, редакція 24 Каналу може не поділяти її.