Як Україна "допомогла" Росії повернутися до країн третього світу
Джерело:
Ян ВалетовЗ інтересом спостерігаю, як із "центру сили", із "світової держави" з "великої Росії" Московія перетворюється на те, чим стала завдяки мудрому правлінню Путіна та його команди. Вона повертається у дружню родину країн третього світу.
Українці розкрили російську "виразку"
Жодна ядерна зброя не може приховати неспроможність внутрішнього устрою, нікчемність лідерів, безпорадність політики та аморальність того, що Росія робить.
До теми Протистояння між світами посилюються: як Захід може перемогти
Брехня, підступність, жорстокість що неспроможні становити основу діяльності сильної держави. Злодії, негідники та військові злочинці не повинні правити 140 мільйонним народом. 140 мільйонний народ не повинен вилизувати п'яти божевільному диктатору, якщо він народ, а не стадо.
Загалом, з одного боку, те, що відбувається, дає мені надію, що все, що не робиться – робиться на краще, а Україна зараз розкрила і припікає гнійну виразку, яка загрожувала всьому людству. З іншого боку, мені шкода, що саме наш народ виявився тим інструментом, що цю виразку розкрив. Адже від смердючого гною, що вилився з рани, гинуть найкращі наші сини та дочки.
Україна зараз творить світову історію. Вибачте за пафос, але ЗСУ та український народ своєю стійкістю та безприкладною мужністю змінюють фігури на світовій дошці. Старий світоустрій знищений російським фашизмом та путінською агресією. Нове народжується на полях боїв.
Росія опинилася у світі ілюзій
Якби не ця несправедлива війна, якби не українська незламність, то Росія ще багато років могла б дурити світову спільноту, здаватися тим, чим не була насправді. Україна зруйнувала морок. Тепер усі бачать один одного такими, якими вони є насправді. Роль Росії, її місце у світовому табелі про ранги, її місце на політичній шахівниці визначилося: вона за її межами. В ілюзорному світі, де їй належить усе, до чого вона може дістатись, де її бояться і поважають, де вона диктує навколишнім, кому жити, а кому померти.
Нічого не буває "назавжди". Навіть Херсон.