Кремль відчув запах крові: безкарність – це запрошення Росії до нових актів агресії

Попри спроби України вмотивувати Болгарію до рішучих дій, доволі стримана реакція болгарського керівництва очікувано не призвела до стабілізації чи деескалації. Навпаки, російська сторона відчула "запах крові" і 13 жовтня відбулася нова атака на два судна неподалік болгарського узбережжя. Детальніше читайте в ексклюзивній колонці для 24 Каналу.

Наодинді з Росією

Варто запам'ятати правило: безкарність – це запрошення Росії до нових актів агресії. 

Інша показова тенденція ("дизельна угода") продемонструвала, що поки не варто очікувати на жорсткі дії США і виконання американською стороною геополітичної ролі "контролюючої сили". Вже не тільки Україна, але й Європа залишаються з Російською Федерацією наодинці у Чорному морі і вимушені діяти рішуче. 

Для Болгарії, Румунії та інших чорноморських держав питання безпеки судноплавства безпосередньо пов'язане з економікою, життям людей і довірою до міжнародних гарантій. Для ЄС – це питання дієздатності спільної зовнішньої політики в цілому.

Якщо Вашингтон вирішує тимчасово відступити від попередньої санкційної лінії заради переговорної стратегії, це не зобов'язує Європу повторювати такий підхід. ЄС має власні санкційні механізми, регуляторні інструменти, морські спроможності та можливість координувати дії держав-членів.

Не варто просто очікувати, доки кожен наступний інцидент в Чорному морі провокуватиме нові жертви. Єдиний вихід – діяти превентивно – у межах міжнародного права, але з чітким розумінням того, що безпека цивільного судноплавства не може бути предметом торгу.

Болгарія анонсувала консультації з партнерами, але це не мають бути порожні балачки, а повноцінна "дорожня карта" спільних затверджених дій, які повинні мати, як мінімум, такий вигляд: посилення захисту цивільного судноплавства, жорсткі дипломатичні заходи реагування, запровадження чіткого механізму відповідальності за атаки, ініціювання координації на рівні НАТО щодо протидії Росії у Чорному морі.

Посилення захисту цивільного судноплавства

Болгарія, Румунія та партнери по НАТО мають узгодити посилене спостереження за ситуацією на морі, обмін розвідувальною інформацією, попередження судноплавних компаній і координацію рятувальних операцій. Необхідно оцінити й додаткові заходи захисту торговельних маршрутів відповідно до наявних загроз та міжнародного права. Зокрема, залучити болгарські військово-морські сили, берегові радари, морську авіацію та засоби спостереження. 

Організувати екстрений формат зустрічі з Румунією, Туреччиною та іншими чорноморськими союзниками, включаючи Україну, для забезпечення належної координації в питанні безпеки і вироблення механізмів спільного стримування Росії в акваторії.

Жорсткі дипломатичні заходи реагування

Простий виклик російського посла – вже не достатня міра. Необхідно ініціювати міри з видворення з країни декількох дипломатів, якщо інцидент з ударами по кораблях в економічних зонах країн НАТО повториться. 

Жорсткий ультиматум – це чіткий сигнал, а його подальша імплементація ставить російського агресора хоч у якісь рамки.  Ба більше, доцільно ініціювати консультації щодо вказаного питання з Румунією, яка вже також постраждала від російської війни, синхронізація дій в питанні обмеження кількісного складу російських дипломатичних установ – правильний крок.

Потрібно запровадити чіткий механізм відповідальності за атаки

Кожен інцидент має  оперативно розслідуватися. З обов'язковим оприлюдненням перевірених доказів, коли це можливо. І встановленням причетних осіб і структур. Не треба замовчувати факти в надії на мир. Болгарія і Румунія мають виступити з ініціативою щодо накладення цілеспрямованих санкцій проти причетних осіб, організацій, операторів і матеріально-технічних мереж.

Проте найкраща реакція – заходи на підтримку України. На фоні військових провокацій Росії, активізація болгарської участі у форматах допомоги Україні, в рамках коаліції рішучих, на рівні двосторонньої координації, а також демонстрація "конструктивної гнучкості" в питанні надання озброєння і військового забезпечення в межах власних компетенцій – все це вказуватиме практично на неприпустимість російських дій.

Протидія Росії у Чорному морі на рівні НАТО

Якщо Альянс не відреагує на російський тероризм, Чорне море стане повноцінним напрямком розширення російської військової агресії. Поки США перебувають на "свої хвилі", інші надійні союзники – зокрема, Франція і Британія – зобов'язані продемонструвати рішучість та організувати комунікацію з Румунією і Болгарією щодо посилення обороноздатності акваторії та впровадження мір реагування на злочинні дії Кремля. 

З огляду на український досвід боротьби з росіянами на морі, найкращою опцією буде створення нового формату координації у форматі Чорноморської ініціативи, де уповноважене військово-політичне представництво формуватиме своєрідну консультативну раду. В основі її діяльності лежатиме забезпечення безпеки у Чорному морі в умовах російської агресії. 

Зародження такого формату має відбуватися навколо України, Румунії і Болгарії. Відповідне запрошення особливо важливо направити і турецьким партнерам, які не менше страждають від дій російської сторони, але намагаються діяти з позицій "нейтралітету". Насправді Туреччина також зацікавлена у применшенні російського впливу на ситуацію в регіоні, що сприятиме її поступовому залученню до запропонованої моделі співробітництва. 

У такому випадку іншій чорноморській країні (Грузії) доведеться остаточно визначатися, на чиєму вона боці. Спроба ігнорувати спільну ініціативу наражатиме грузинське керівництво на негативну реакцію інших країн регіону та обмежуватиме будь-які європейські перспективи. 

Настав час змінювати архітектуру безпеки в Чорному морі. Без жорстких кроків російські атаки лише повторюватимуться, а в Кремлі готуватимуть основу для розширення військової присутності.