Як ЄС закривав очі на "орбанізм" у Європі
27 листопада угорський прем'єр вчергове сказав про "неможливість перемогти Росію". Інші стандартні тези Віктора Орбана: "Україну не можна приймати у Євросоюз", "Санкції проти Росії лише шкодять", "Треба припинити військову допомогу Україні".
До теми З сиротинцями не візьмуть: ЄС поставив Україні чіткі вимоги
Це все він повторює регулярно. Хоча, можливо, він просто хоче одержати якусь різку реакцію з боку України, щоб потім саме цим пояснювати свою антиукраїнську позицію. Але це вже не працює, бо Орбан насправді у нас всім добряче набрид.
Однак фактом є те, що "орбанізм" ставить нарешті руба питання про порядок ухвалення рішень у ЄС та про перехід від консенсусного голосування з найважливіших питань до кваліфікованої більшості. Це унеможливить для однієї держави можливість блокування рішень загалу.
Це правильно, бо функціонування у межах однієї системи потребує необхідності жити за певними загальними правилами. Будь-яка дотаційна держава не повинна диктувати свою волю іншим. Хоча, звісно, реформи ці завершаться не дуже скоро, а Орбан тут і зараз заважає Україні.
Водночас не варто проводити прямі аналогії між Орбаном та іншими популістами сучасної Європи, чиї позиції зараз суттєво посилюються в електоральному плані. Орбану свого часу дали закріпитися при владі, дали розбудувати посеред ЄС механізм антиєвропейської пропаганди, дали "нарізати" виборчі округи так, щоб постійно мати більшість у парламенті. Далі – збудувати весь цей "орбанізм", тривалий час закриваючи на нього очі.
Зауважте Авдіївка – остання перешкода перед Києвом? У Росії не розуміють жертв через місто на Донеччині
Історичний саміт, але не зараз
Що ж до грудневого саміту ЄС, перед яким так активізувалися "орбани" та всілякі інші "жан-клоди юнкери", то він, очевидно, справді буде значущим. Інакше навіщо Росії світити всю свою агентуру? Але значущим з історичного погляду. Тобто, можливо, історики майбутнього будуть якось відзначати цю дату і навіть виділяти якісь чергові періоди, але ми в Україні цю значущість навряд чи відчуємо.
Запрошення до переговорів про вступ до ЄС ще кілька років тому викликало б купу емоцій в українців. Однак зараз усіх більше цікавить, як ЄС планує розв'язувати питання снарядів для ЗСУ, які вони пообіцяли, а зараз "не можуть виконати". Переговори все одно будуть стосуватися досить віддаленої перспективи, адже на Україну буде чекати тривалий період бюрократії, законотворчості, зустрічей дипломатів, міждержавних переговорів, на яких знову вилізе все "добре" від наших сусідів. Навіть від тих, від яких ми нічого подібного не чекали.
Актуально "Зірки зійшлися" для Орбана: яку гру затіяв угорський прем'єр
У цьому особливість історії, яка твориться на наших очах. Те, що щось історичне, всі можуть збагнути лише потім, лише згодом. Наразі ж питання практичного відсуває на задній план все те, що було надзвичайно значущим у мирний період.
Що конкретно на нас буде чекати? Перед самітом буде багато "зради": не ухвалили, не підтримали, Орбан заблокував тощо. Однак навряд чи подібні емоційні гойдалки когось здивують. Потім буде знову ухвалене "виважене рішення", що "принципово всі за, але є нюанси". Потім буде вирішення усіх цих "нюансів". Але головне не це.
Головним індикатором ухвалення рішень може і має бути забезпечення їх матеріальним підкріпленням – чим більше зброї та іншої допомоги, тим вагомішими самі європейці вважають європейські перспективи для України. Власне, за цим і слідкуємо.