Ілюзія морської держави: як Росія втрачає Чорне море та можливість вивозити зерно

Росія продовжує масовані удари по українських містах та інфраструктурі напередодні зими, тоді як Україна паралельно посилює атаки по російській паливній, залізничній та морській логістиці. У цей же час у США закликають Київ зменшити удари по НПЗ, а на фронті українські військові повідомили про результати третього етапу операції "Вівальді".

Український журналіст Роман Цимбалюк в ефірі 24 Каналу проаналізував, як змінюється протистояння напередодні холодного періоду та чому російська картина контролю дедалі сильніше розходиться з подіями на фронті й у тилу. Від атак по енергетиці розмова поступово перейшла до ударів по російській логістиці, нових технологій на полі бою та ситуації у Чорному морі.

Україна шукає нову відповідь на російські удари

Росія продовжує атакувати українські міста, зокрема об'єкти енергетики, дата-центри, заправки та житлові будинки. Масове використання відносно дешевих засобів ураження змушує Україну змінювати підхід до протиповітряної оборони та шукати ефективніші способи протидії таким атакам.

Робота з пошуку протиотрути російським дешевим, а отже масовим ракетам продовжується, і є успіхи. Я абсолютно переконаний, що це вікно можливостей, коли тут збивають не все, найближчим часом буде закрито,
– сказав Цимбалюк.

Цимбалюк не сумнівається, що Росія й надалі намагатиметься бити по українських містах. Водночас він очікує, що українські засоби ураження дедалі частіше досягатимуть і цілей на російській території, зокрема в Москві.

Трамп хоче зменшення ударів по російських НПЗ

На міжнародному рівні одним із головних питань стали українські атаки по російській нафтопереробці. Дональд Трамп заявив, що говорив із Володимиром Зеленським про необхідність зменшити інтенсивність таких ударів, а тема вартості пального дедалі активніше звучить у внутрішній американській політиці.

Цимбалюк пов'язує інтерес Вашингтона до цього питання з цінами та майбутніми проміжними виборами у США. Водночас причини зростання цін він бачить ширше й звертає увагу на війну в районі Перської затоки.

Українська позиція тут абсолютно незмінна. Ми готові припинити удари по російських НПЗ, якщо росіяни припинять атакувати Україну. Все дуже просто,
– сказав журналіст.

Ідея взаємного припинення ударів по енергетичних об'єктах уже обговорювалася за участі США, однак російські атаки не припинилися. Поки Трамп говорить про можливе скорочення українських ударів, російська нафтова інфраструктура продовжує зазнавати атак.

За цей так званий режим припинення вогню по енергетичних об'єктах відповідають американці. А росіяни просто показують їм сажу від згорілих російських нафтопереробних заводів,
– зауважив Цимбалюк.

Наступним прикладом стала атака у Краснодарському краї, де після прильоту українських дронів загорілася нафтобаза "Едельвейс".

Удари переходять від нафтобаз до залізниці

Нафтобаза "Едельвейс" використовувалася для оптової торгівлі нафтопродуктами. На неї надходили дизельне пальне та бензин із російських нафтопереробних заводів, а загальний обсяг резервуарів, про який ішлося в розмові, становив близько 4,5 тисячі кубометрів.

Туди постачали різні нафтопереробні заводи, які ще не згоріли, дизельне паливо, бензини всіх видів. А обсяг – 4,5 тисячі кубічних метрів,
– розповів журналіст.

Паралельно розширився і перелік російської інфраструктури, по якій завдаються удари. Наступним напрямом стали залізничні колії, якими Росія може перевозити вантажі, техніку та інші ресурси.

Факт залишається фактом: Україна почала бити дронами по залізничних коліях у Росії,
– сказав Цимбалюк.

Вранці 28 вересня була атакована залізнична інфраструктура у Брянській області. На перегоні Дятьково – Людиново обвалилася частина мосту та зійшли з колій 10 вагонів, в Унецькому районі з рейок зійшли 18 порожніх напіввагонів, а в Навлинському районі безпілотник пошкодив залізничне полотно. За озвученою інформацією, в усіх цих випадках обійшлося без постраждалих.

Третій етап "Вівальді" приніс нові результати

Після ударів по російській інфраструктурі розмова перейшла безпосередньо до ситуації на фронті. Цимбалюк звернув увагу на третій етап операції "Вівальді", про завершення якого повідомив командир Третього армійського корпусу Андрій Білецький.

Ми повернули 51 квадратний кілометр української землі. Цей етап мав переломне значення для всієї операції. Логіка боїв на плацдармі полягала в тому, що той, хто контролює висоти навколо Нового, той і тримає ініціативу,
– йдеться у заяві Білецького, яку навів Цимбалюк.

Однією з особливостей операції стало активне застосування безпілотних і наземних роботизованих комплексів. Частину старих радянських бронетранспортерів переобладнали у машини, здатні самостійно доставляти заряд до позицій противника.

Для зламу ключових опорних пунктів противника нами було застосовано наше ноу-хау – старі радянські БТРи, які були перетворені на НРК-камікадзе,
– повідомив командир Третього армійського корпусу.

Під час цього етапу втрати російських сил у живій силі, за озвученими даними, перевищили 2 тисячі осіб. На початку розмови Цимбалюк також повідомив про 250 російських військових, які потрапили в полон, і назвав застосування наземних роботизованих систем одним із прикладів технологічних змін у війні.

Російська переговорна риторика розходиться із ситуацією на фронті

Успіхи на полі бою Цимбалюк безпосередньо пов'язує і з переговорною позицією України. Саме Сили оборони він назвав головним аргументом у будь-яких майбутніх домовленостях, адже ситуація за столом переговорів залежить від того, що відбувається на фронті.

Сили оборони України – наш головний переговорник. У Києві прилітає, це факт. Але майбутнє формується на полі бою,
– наголосив журналіст.

Росія тим часом продовжує демонструвати жорстку позицію у спілкуванні з європейськими країнами. Як приклад у розмові прозвучала зустріч глави МЗС Німеччини Йоганна Вадефуля із Сергієм Лавровим, після якої Москва не продемонструвала готовності до поступок.

Така поведінка поєднується з намаганням переконати зовнішню аудиторію, що військове становище Росії залишається стабільним.

Не треба плутати російські понти і, як зараз заведено говорити, ситуацію на землі,
– сказав Цимбалюк.

Одним із найпоказовіших прикладів такого розриву він назвав становище російських сил у Чорному морі.

Чорноморський флот втрачає бойові можливості

У російському інформаційному просторі продовжують наполягати, що Чорноморський флот функціонує та здатен виконувати бойові завдання. Проте ракетного крейсера "Москва" давно немає, а можливості інших кораблів після численних ударів суттєво змінилися.

Чорноморський флот Росії фактично... всі носії "Калібрів" пошкоджені або знищені. І флот не використовується для запуску безпілотників,
– сказав журналіст.

Серед останніх гучних епізодів фігурують пошкодження ракетоносіїв "Адмірал Ессен" та "Адмірал Макаров". Щодо їхнього подальшого використання вже звучать різні припущення, хоча остаточних висновків про долю кораблів немає.

Останнє, чим дав про себе знати Чорноморський флот Росії, – це те, що були пошкоджені ракетоносії "Адмірал Ессен" і "Адмірал Макаров". Дехто вважає, що кораблі підуть під списання. Ну, подивимося,
– зазначив Цимбалюк.

Загальний стан російської морської компоненти він оцінює ще жорсткіше й вважає, що Москва втратила ті можливості в Чорному морі, якими володіла раніше. Після військової складової ця проблема вже переходить і в цивільне судноплавство.

Росія не може нормально вивозити зерно через Чорне море

Одним із завдань флоту мало б бути забезпечення свободи судноплавства для торговельних суден, які перевозять нафту, зерно та інші вантажі. Однак саме тут виникає проблема, яку дедалі складніше приховувати навіть у російських ефірах.

Для чого потрібен Чорноморський флот Росії? Напевно, для того, щоб забезпечувати свободу судноплавства, зокрема для суден, які возять нафту, зерно і так далі. А от із цим як? Тут ми щось не бачимо і не чуємо особливих успіхів,
– сказав журналіст.

У Росії обговорюють ситуацію з урожаями та переповненими елеваторами. Зерно є, однак можливість вивозити його звичним шляхом через Чорне море суттєво ускладнилася.

Через це елеватори залишаються заповненими, а в російських дискусіях уже паралельно порушують питання їхнього захисту від можливих ударів. Морська проблема таким чином безпосередньо впливає вже не лише на військову складову, а й на російський експорт.

"Тіньовий флот" стає дедалі вразливішим

Російські медіа, як зауважив Цимбалюк, продовжують демонструвати картину стабільності й використовують її для формування жорсткої позиції у переговорах зі США та європейськими країнами.

У них наказ робити вигляд, що все добре. І відповідну позицію вони займають на переговорах і з американцями, і з німцями,
– сказав журналіст.

При цьому дедалі більше уваги привертають атаки на судна, кораблі супроводу та інші елементи російської морської компоненти. Реальна ситуація на морі, на його переконання, дедалі гірше відповідає образу держави, яка нібито здатна повністю захистити власну логістику.

Росія й надалі намагається використовувати ракетні та дронові удари як аргумент тиску на Україну та Захід. Цимбалюк вважає, що цей ресурс не діятиме безкінечно, тоді як наслідки війни вже дедалі відчутніше повертаються на російську територію та зачіпають інфраструктуру, логістику й морські перевезення.

Це інтерв'ю було скорочено, виправлено та відредаговано для кращого розуміння аудиторією.

Роман Цимбалюк пояснив втрати Росії у Чорному морі: дивіться відео