Росія зазнала воєнної поразки: у Путіна залишився останній шанс

10 березня 2022, 17:10
Читать новость на русском

Війна між Росією та Україною дедалі більше стає схожою на радянсько-фінську війну 1939-40 років.

Зайнявши швидко незначні прикордонні території, війська країни агресора зупинилися через мужній спротив сторони, що захищається.

Читайте У Росії лютує епідемія, яка вражає мозок

Путін зазнав поразки

Початкова риторика агресора змінилася цього разу ще швидше, ніж 82 роки тому. І тоді в Москві заявляли, що буржуазний уряд Фінляндії втік у невідомому напрямку, і тепер пан Путін закликав військових не підкорятися "уряду фашистів та наркоманів" і скласти зброю.

Але врешті-решт Сталіну і Молотову довелося вести переговори саме з тим самим "буржуазним урядом", який, як виявилося, нікуди не втік. І нині мета повалення законно обраного уряду забута Кремлем і МЗС веде переговори з міністром закордонних справ України паном Кулебой в Анталії й оголошує вустами Захарової, що "мета повалення уряду в Києві" не ставиться.

Все це – явні свідчення воєнної невдачі Путіна. Увійти переможно до Харкова, Києва, Одеси, Маріуполя, що зустрічається тріумфуючими українцями, пану Путіну не вийшло. Російські війська вітають не хлібом-сіллю, а напалмовим вогнем.

Люди, вчора ще мирні жителі, або беруть до рук зброю, щоб захистити свою землю, або, якщо на це у них немає вміння та сил, йдуть на захід України і далі в країни НАТО, кидають свої, часом уже спалені "визволителями" будинки, і віддають перевагу гіркому біженству "братським" обіймам. Число біженців з України в Європі наближається до трьох мільйонів і може сягнути семи мільйонів – 18 – 20% населення країни.

Важливо Війна в Україні зводить світ з розуму

Зеленський залишається на місці

Але, як і Карл-Густав Маннергейм у Фінляндії у 1939 році, президент Володимир Зеленський не залишив Україну у цей трагічний час. Він продовжує керувати країною, щодня веде переговори з лідерами держав світу, звертається до народу України, надихаючи його на спротив. Ця скромна і суто цивільна людина стала персональним символом незламної мужності країни, яка на вільних виборах обрала його своїм президентом.

Українські війська, за оцінками фахівців НАТО, воюють завзято та вміло. Українські штабісти зберегли управління військами й оточити значні військові з'єднання української армії за два тижні не вдалося.

Німецький бліцкриг, успішно проведений влітку 1941 року в західній частині СРСР вермахтом, не вдалося відтворити у лютому – березні 2022 року на землі тієї самої України. Військові фахівці (я тут не фахівець) із подивом відзначають низьку боєздатність російської армії. Так само було й у 1939-40 роках під час радянсько-фінської війни. "Червона армія", як виявилося, далеко не сильніша за всіх "від тайги до Британських морів", навіть не сильніша за маленьку армію "буржуазно-куркульської" Фінляндії.

При цьому, як і у разі радянсько-фінської війни, допомога Україні весь час зростає, а Росії, на відміну від СРСР, доводиться вести військові дії поодинці, під час засудження її дій практично всім світовим співтовариством, що показало голосування резолюції 11/1 Генеральної Асамблеї ООН від 2 березня 2022 року.

В Україні на Путіна чекав неприємний сюрприз / Колаж сайту 24 каналу

Актуально Чого чекати від четвертого раунду переговорів між Україною та Росією

Санкції

На Росію обрушилися безпрецедентні санкції, які стрімко доламують нашу економіку та фінансову систему, ведучи країну найближчим часом до дефолту. Світові лідери, і президент Байден, і прем'єр-міністр Джонсон, і канцлер Шольц особисто звинувачують Путіна у розв'язанні війни й називають його дії в Україні "нечуваним навмисним лиходійством".

Світ відвернувся від Росії. Сотні іноземних компаній йдуть із Росії, залишаючи безробітними сотні тисяч, а то й мільйони російських співгромадян. Британські докери відмовляються розвантажувати наші танкери, говорячи, що не бажають торкатися кривавої нафти.

Уряди Заходу обережніші, ніж суспільство, але вони, як і в 1939 – 40 роках змушені слідувати за своїми громадянами. Партії при владі та опозиція всюди змагаються в антиросійській риториці. Громадська думка більшості країн світу втрачена для Росії на довгі роки.

Такими є підсумки двох перших тижнів війни. Російський "глибинний народ" ще не усвідомлює поразки Росії, ще пише букву "Z" на дверцятах своїх іномарок, але вже відчуває, що "щось пішло не так". Усвідомлення, напевно, прийде найближчим часом, попри зусилля офіційної телепропаганди. До речі, ця пропаганда стає все більш непереконливою і млявою. Ясно видно, що самі ще недавно браві телеведучі вбиті тим, що відбувається, у тому числі й санкціями, які ввели щодо них особисто.

Утворений шар та навколовладна еліта усвідомлюють уже все. Вони усвідомлюють невдачу цієї війни, а багато хто – і невдачу всього майже довгого правління Путіна. З тих слів про розпад СРСР як найбільшу геополітичну трагедію XX століття, сказаних у 2004 році, до битв в Україні лютого – березня 2022, простяглася нитка. Але вона загрожує лопнути будь-якої миті. Політика "збирання земель" та відродження "Великої Росії – СРСР" тепер і саме тепер зазнала повного краху на полях України, збанкрутувала начисто.

Путін, зазнавши поразки і нині в Україні, і у своїй багаторічній політиці більшовицько-чекістського реконструкторства, має, безумовно, подати у відставку. Росія не може керуватись політиком-банкрутом. Експеримент із вибудовуванням "владної вертикалі", з заміною демократії єдиновладдям завершився не розквітом країни, а страшною невдачею.

Добровільне складання із себе повноважень глави держави – останній, мабуть, шанс проявити Володимиру Путіну особисту мужність. Так зробив диктатор Аргентини після провалу Фолклендської авантюри. Ця відставка відкриє для нашої країни шлях до важкого та довгого відновлення нормального життя, примирення з Україною та усім світом.

Розв'язки, навіть подібної до березневого 1940 року Московського договору між Фінляндією та СРСР, цього разу не вийде. Ось тут схожість закінчується. Співвідношення міжнародних сил зараз набагато гірше для Росії, ніж для СРСР 1940-го.

Подальша війна з Україною військово-технічно ще можлива для Кремля, але з кожним новим днем гуманітарні, економічні та політичні витрати цієї війни зростатимуть для Росії у геометричній прогресії. І перспективи добровільного відходу зачинателя цієї, нечуваної у XXI столітті кривавої авантюри, заміщатимуться дедалі страшнішими сценаріями, здійснення яких, бачить Бог, не хотілося б.

Оперативна інформація врятує життя. Читайте наш телеграм, там ми зараз найшвидші. Цілодобово!

Слід знати – Росія перевершила Іран за кількістю накладених на неї санкцій: дивіться відео