Тим часом, минулого тижня росіяни вбили в Харківській області 7 осіб, понад 70 поранені або постраждали. Про це пише Олексій Копитько.
Війна триває
Вже цього тижня, в ніч проти 21 вересня 5 дронами атакували Лозову, вбили жінку. Також убили багатодітну матір у Лозівській громаді, її 13-річний син отримав 60% опіків тіла. Ізюм, Золочів, Чугуївський район бомбардують безперервно.
Цієї ночі росіяни вбили 4 людей у Дніпрі, ще 6 поранених. Постійно кошмарять Одесу. Під регулярними атаками Суми, Запоріжжя, Херсон Херсонське пекло. Про Олешки багато що говориться останнім часом, там гуманітарна катастрофа.
На жаль, на окупованих територіях чимало росіяни просто добивають людей, яких вони нібито "звільнили" та "захистили".
Не слабшають російські удари по залізниці. Інциденти з поїздами висвітлюються, не повторюватимуся. Залізничники роблять максимум, але вже факт – залізниця стала малопередбачуваним транспортом не лише на рівні електричок у прифронтових регіонах, тепер це стосується всіх поїздів.
Раніше візит із Харкова до Києва був непомітним за зусиллями та комфортними, 5 годин – і ти у столиці. Нині це лотерея. Однак комунікація залізничників загалом є, треба просто трохи більше готуватися до поїздок.
Атаки на російські НПЗ – це аргумент для деескалації
Реагуючи на наполегливі прохання Трампа, Україна підтримує високу інтенсивність атак на російські НПЗ. Ми ж не можемо відмовити головному партнеру, який зміцнює статус глобального експортера палива, насамперед дизеля, випилюючи росіян із західної півкулі та Європи.
Що тут особливо важливе: 20 вересня гарно горів НПЗ у Москві. За три дні до цього була атака на Ярославський НПЗ (дев’ята за рік). 6 вересня неабияк дісталося НПЗ у Рязані. Ці заводи обслуговують столичний регіон Росії, в якому проживає 22 млн осіб. Паливний мандраж у Москві та Московській області наростатиме, що негативно позначиться на інших регіонах, звідки тягнули пальне.
Днями задимився Куйбишевський НПЗ у Самарі, якийсь серпанок був в Уфі. Нагадаю, що Самара (три НПЗ) та Уфа (три НПЗ) – це наріжні камені російської нафтопереробки.
Наступний рівень пригод, що чекає на дорогих росіян – це зимове пальне. Вже за місяць тема стане дуже актуальною.
Загалом є аргументи до дискусії про деескалацію напередодні зими.
Досвід концентрації уваги на Москві 20 вересня показав: дня за три Україна може накопичити таку кількість засобів ураження, з якою не впорається найпотужніший район ППО/ПРО у світі. Це означає, що, грубо кажучи, раз на три дні (10 разів на місяць) Україна може виносити якийсь регіональний центр Росії просто в лахміття.
Нюанс у тому, що для України страждання цивільних у Росії не є самоціллю. Тому дорогі росіяни бояться українських дронів набагато менше, ніж російської ППО. Однак людожерський підхід Кремля неминуче призведе до дзеркальних наслідків.
Теоретично, якщо Кремль виявиться не готовим до деескалації, близько 20 – 25 регіонів центральної Росії здригнуться ще до 2027 року.