Росіяни успішно просуваються: підійдуть до Слов’янська та Краматорська вже восени

У попередньому огляді ми розглядали зміну ситуації безпосередньо на Костянтинівському напрямку, тому сьогодні зосередимося на діях противника, які він веде з флангів. Тобто, у загальних дирекціях Часів Яр – Дружківка (та району північніше Часового Яру), а також Софіївка – Райське. Про це пише Костянтин Машовець.

Три фактори, які сприяли просуванню росіян

Наразі противнику вдалося досягти досить помітних тактичних результатів на цих напрямках, що за певних умов може сприяти йому у досягненні його головної оперативної мети – вийти на ближні підступи до Краматорська з півдня та сходу.

Значною мірою це стало можливим завдяки кільком факторам. По-перше, завдяки просуванню російських штурмових груп на флангах Костянтинівського району оборони Збройних Сил України, що дозволило російському командуванню, у свою чергу, посилити наступальні дії в напрямку Краматорська, як у районі Часового Яру, так і вздовж річки Казенний Торець у напрямку Райського;

Також досить успішними, в тактичному сенсі, були наступальні дії російських підрозділів у напрямку Слов'янська, що, очевидно, дозволило командуванню російської армії виділяти частину сил і засобів з її складу для дій безпосередньо на Краматорськ зі сходу.

Вийти на ближні підступи до Краматорська росіянам також допоміг триваючий наступ на правому фланзі операційної зони угруповання військ "Центр" в напрямку Добропілля, що, фактично, суттєво ускладнює українському командуванню концентрацію достатніх сил та засобів для оборони Костянтинівки та Дружківки.

Росіяни ще не досягли мети

Водночас слід зазначити, що наступ російських штурмових і малих піхотних груп на цих напрямках, хоча й досить помітний у тактичному відношенні, ще не дозволяє командуванню противника досягти його головної "проміжної" мети – дістатися ближніх підступів до Дружківського району оборони ЗСУ на широкому фронті і розпочати його безпосередній штурм. 

Хоча на лівому фланзі 3 загальновійськової армії вони підійшли достатньо близько, вже навіть не до Дружківки, а до самого Краматорська.

Загальна оперативна ситуація на Краматорському напрямку

Загальний темп просування противника з південного заходу та півдня у напрямку Краматорська значною мірою залежить від впертих оборонних боїв ЗСУ, які вони продовжують вести у районі Костянтинівки. 

Російське командування змушене відволікати для цього значну частину 8 загальновійськової армії та майже увесь 3 армійський корпус, до того ж, посилюючи їх окремими силами та засобами з 51 та 3 загальновійськових армій, замість того, аби залучити їх до охоплення Дружківки.

Водночас у смузі наступу своєї 3 загальновійськової армії (на її лівому фланзі) противник, очевидно, отримав можливість прорватися безпосередньо на Краматорськ зі сходу, обходячи і Костянтинівку, і Дружківку. Більше того, завдяки інтенсивному проникненню своїх штурмових груп по напрямку Новодмитрівка – Молочарка, він отримав можливість повністю "звернути" українську оборону на захід від Часового Яру і прискорити просування у напрямку Часів Яр – Дружківка.

Однак дії противника вздовж річки Казенний Торець, у загальному напрямку з південного заходу на Дружківку, очевидно, виявилися не такими успішними. Хоча навіть там противник продовжує здійснювати досить ефективну "інфільтрацію" своїх окремих штурмових груп. 

Фактично, подальше успішне утримання українськими військами рубежу Новомиколаївка – Червоний Кут і району Торецьке – Торське – Павлівка – Приют практично "гарантує" противнику не менш вперті, ніж у Костянтинівці бої за Дружківку,  яку йому, ймовірно, доведеться штурмувати "в лоб" зі сходу та південного сходу.

Поки українці захищають фланги, росіяни наступають "в лоб"

Поки українське командування на всьому Слов'янсько-Краматорському оперативному напрямку вело і продовжує вести вперту "боротьбу за фланги" (утримуючи Ліманський плацдарм і ведучи вперті оборонні бої по рубежу Добропілля – Костянтинівка), російські війська фактично змогли організувати і провести, скажімо так, відносно успішні наступальні дії у бік Слов'янсько-Краматорської агломерації безпосередньо "в лоб", тобто зі сходу (на напрямках Сіверськ – Слов'янськ і Бахмут – Краматорськ). 

Фактично, таким чином росіяни створили для себе досить очевидні передумови для успішного виконання (причому ще цієї осені) першого етапу своєї Слов'янсько-Краматорської наступальної операції – виходу на ближні підступи  як до Слов'янська, так і до Краматорська.

Проте загалом її успішне завершення, як було зазначено – "до кінця року", все ще виглядає досить проблематичним для противника. Оскільки він, поки що, так й не зміг забезпечити оперативного охоплення всієї цієї агломерації на достатню глибину. 

Росіяни змогли підійти до агломерації (причому лише на деяких вузьких ділянках) виключно зі сходу. Більше того, досягнення самого цього охоплення (як передумови для подальшого наступу та штурму Слов'янська та Краматорська) наразі також залишається "дуже туманним". Тому перспектива наступу російських військ саме "в лоб" зі сходу на досить вузьких ділянках фронту все ще виглядає найімовірнішим сценарієм подальшого розвитку ситуації на цьому напрямку.