Росіяни вже не наступають, а обороняються: детальний аналіз ситуації на Лиманському напрямку

У свою чергу, у смузі своєї 25 ЗВА росіяни були змушені суттєво знизити інтенсивність наступальних дій, а на деяких ділянках також відступити зі своїх позицій. Про це пише Костянтин Машовець.

Про повну ліквідацію російського плацдарму говорити ще рано

Щодо загальної оперативної ситуації на Лиманському напрямку, можна зазначити, що українські війська внаслідок активних контратак у тактичній зоні фактично змогли повністю зупинити наступ російської 20 загальновійськової армії (ЗВА) з її плацдарму на річці Чорний Жеребець на північ від міста Лиман. 

Однак я підкреслюю, що на даний момент не варто вести мову про повну ліквідацію самого плацдарму. Російські війська продовжують утримувати позиції на східному березі річки Нітріус, у районі Катеринівки та по рубежу Колодязі – Білогорівка. Тобто фланги цього плацдарму російської 20 ЗВА залишаються більш-менш стабільними, хоча вони зазнають досить значного тиску з боку українських військ.

Але загалом, в оперативному сенсі є кілька факторів, які свідчать про те, що ситуація для російських військ на Лиманському напрямку продовжує розвиватися не найкращим для них чином. Зокрема, очевидно, що перехід російської 20 ЗВА до активної оборони на своєму плацдармі на північ від Лиману, має досить негативний вплив для росіян у контексті нинішньої Слов'янсько-Краматорської наступальної операції, де ліквідація Лиманського плацдарму ЗСУ є одним із головних елементів, .

Хоча, звісно, поки російська 3 ЗВА зі складу угруповання військ "Південь" продовжує просуватися на південь від Сіверського Донця в напрямку Слов'янська, цей ефект певною мірою згладжується.

Свого часу командування українських військ, що діють у цьому напрямку, достатньо адекватно оцінило найбільш вразливі райони та напрямки дій російських військ, які намагалися "ізолювати" Лиманський район оборони ЗСУ з північно-західного напрямку й для цього вклинились тактично глибко в систему оборони ЗСУ північніше міста. А саме – в їхні фланги.

Протягом весни я писав у своїх оглядах щодо цього напрямку, що район Ярова – Новоселівка – Дробишево – Пришиб у "битві" за Лиман буде одним із ключових. Власне, саме так і сталося. Командування російської 20 ЗВА зосередило на плацдармі, у напрямку Святогорська (тобто в напрямку саме цього району), свої основні сили.

Разом з тим, російська 25 ЗВА так і не змогла повністю "відтіснити" ЗСУ від Чорного Жеребця в районі Зарічного та Мирного, фактично зберігаючи таким чином можливість для ЗСУ контратакувати 20 ЗВА на її південному, лівому фланзі. Українське командування одразу скористалося цим. Активні дії на напрямку Рідкодуб – Нове, а також у напрямку Білогорівки і Колодязів – яскравий приклад цього.

Між північними околицями села Нове та південними околицями села Колодязі, де вже зафіксовані передові піхотні групи ЗСУ, відстань становить менше 10 кілометрів.

Якщо ЗСУ звільнять село Нове, а також продовжать наступ з півдня на північ по дорозі Ставки – Нове, доля російського плацдарму буде визначена вже заздалегідь. Особливо якщо ударні тактичні групи ЗСУ, що діють на цих напрямках, одночасно наступатимуть з півночі та півдня, й в подальшому з'єднаються наприклад, у районі села Зелена Долина.

Росіяни загрузли в боях на південний схід від Лиману

Російська 25 ЗВА, яка раніше мала цілком очевидний наказ "штурмувати" Лиман (звісно, "у взаємодії" з 20 ЗВА, головним завданням якої було прорватися до Святогірська та "ізолювати" сам Лиман із півночі та північного заходу), хоча й досі утримує досить зручні "стартові" позиції та райони для цього, але не може перейти до самого штурму безпосередньо.

Насправді ця армія загрузла у боях у лісистій місцевості на південний схід від Лиману. Кілька напівуспішних "забігів" її "штурмовиків" у Лиман із Ямпільського лісу в цьому сенсі не вплинули на загальну ситуацію. Оскільки її підрозділи все ще впевнено не контролюють а ні Діброву, а ні Озерне, ні навіть сам Ямпіль, хоча вони у всіх цих населених пунктах присутні.

Так, з одного боку, у лісі, який підходить близько до міста, зручно накопичувати штурмову піхоту для подальшого її проникнення в саме місто. Але з іншого боку, саме цього противник і очікує, і, звісно, готується до таких дій. Більше того, цей процес стає ще складнішим і більш тривалим, якщо доводиться постійно відбивати контратаки противника на флангах цього лісу, а крім того, він продовжує утримувати кілька позицій у його тилу.

Командування російського 25 ЗВА деякий час тому намагалося вирішити цю "проблему" рішуче і відразу, прорвавшись до Брусівки та Старого Каравану, й таким чином повністю обійшовши Лиманський район оборони ЗСУ з півдня. Однак, трапилося усе навпаки, зрештою його змусили "посунутись" в районі Діброви.

І найважливіший фактор, який є цілком можливим на даний момент, це – вплив на ситуацію на інших напрямках повної ліквідації плацдарму російської 20 ЗВА (або, принаймні, його більшої частини) на річці Чорний Жеребець на північ від Лимана, у разі подальшого успішного наступу ЗСУ на її північному та південному флангах. Такий подальший розвиток подій, певною мірою, може "розв'язати руки" українському командуванню для посилення своєї оборони не лише в смузі сусідньої з російською 20 ЗВА російської 25 ЗВА, а й взагалі на південь від Сіверського Донця, на Слов'янському напрямку.