Про стан ворожих НРК, їхні ключові обмеження та сценарії, за яких баланс сил може змінитися, 24 Каналу на заході "7 корпус ДШВ & Рада зброярів: Mil Tech інноваці" розповів Юрій Поріцький, CEO українського виробника наземних роботизованих комплексів DevDroid. За його словами, головна вразливість російських систем – зв'язок, але це може змінитися швидше, ніж очікується.
Дивіться також Росія планує виробити понад 7 мільйонів FPV-дронів у 2026 році, – Сирський
Коли Росія зможе розгорнути десятки тисяч роботів і що їй для цього потрібно?
Найпоширенішим російським НРК залишається "Кур'єр" – платформа, яка використовується вже кілька років і орієнтована переважно на інженерні та логістичні завдання: перевезення боєкомплекту, амуніції, будівельних матеріалів для облаштування позицій. На частині машин росіяни намагаються встановлювати великокаліберні кулемети НСВТ "Утьос" калібру 12,7 мм, однак масштабного бойового застосування це поки не набуло, каже Поріцький.
Ключова слабкість ворожих НРК – радіус керування. Якщо українські оператори здатні керувати своїми комплексами на відстані від 50 до 100 кілометрів і більше, то російські системи впевнено працюють лише на 3–5, максимум 10 кілометрів. Це змушує операторів перебувати безпосередньо поблизу машини, що суттєво підвищує їхні ризики та обмежує тактичні можливості,
– пояснив Поріцький.
За словами Поріцького, більшість російських НРК керуються так само, як це робили українці з роботами у 2024 році – із простого малого пульта.
Водночас ситуація може змінитися. Росія, за даними керівника DevDroid, активно намагається реалізувати рішення на основі супутникового зв'язку, що відкриє можливість для масштабування – подібно до того, як це відбулося з "Шахедами". У такому сценарії кількість ворожих НРК може зрости до десятків тисяч одиниць.
Окреме питання – компонентна база. Поріцький зазначив, що як українські, так і російські НРК значною мірою залежать від китайських комплектуючих. Це унеможливлює повне відмежування будь-якої зі сторін від технологічного ланцюжка, де домінує Китай.
Які виклики для розвитку НРК?
Україна має амбітні плани – законтрактувати 25 тисяч наземних роботизованих комплексів до першого півріччя 2026 року, з акцентом на збільшення дальності, швидкості та напівавтономності.
Юрій Поріцький у колонці для 24 Каналу називав основними викликами для НРК протидію FPV-дронам, стійкість зв'язку, управління та перехід від саморобних рішень до серійних платформ.