Російські радари на українському Донбасі: волонтери опублікували супутникові знімки

Зображення були зроблені мінібезпілотником, що належить Спеціальній моніторинговій місії ОБСЄ в Україні. Місія докладно розповіла про цю знахідку у щоденному звіті і описала виявлення радара "Каста-2Е1" на полігоні біля Бугаївки.

Важливо Не "сліпі спостерігачі": ОБСЄ фіксує важливі докази російської агресії на Донбасі

Використовуючи попередні звіти місії ОБСЄ, вдалося знайти інші радіолокаційні майданчики по всій непідконтрольній території. Картографування цих додаткових позицій дає повніше уявлення про масштаби розгортання російських радіолокаційних станцій на Донбасі.

Ці радари спостереження, ймовірно, укомплектовані російськими фахівцями, біля них часто спостерігають російські машини радіоелектронної боротьби. Можливо, їх використовують для виявлення безпілотних літальних апаратів Збройних сил України та ОБСЄ.

Бугаївка

InformNapalm показав один радар "Каста-2Е1" на полігоні поблизу Бугаївки. Цей полігон часто фігурує у звітах місії ОБСЄ через наявність там важкого озброєння, що порушує вимоги мінських протоколів.

Радар на полігоні поблизу Бугаївки / Фото Google Earth

Згідно з домовленостями, важке озброєння калібру понад 100 міліметрів повинно бути відведене на 25 кілометрів відповідно до Меморандуму про Мінськ I від 19 вересня 2014 року.

Радари, такі як "Каста-2Е1", не підпадають під Мінські угоди. Однак звільнення від іноземної військової присутності є ключовою вимогою Мінська II, і комплекс "Каста-2Е1" це порушує, враховуючи його російське походження. Це також стосується інших радарів, про які мовитиметься далі.

До теми Падіння російського ФСБшного безпілотника на Донбасі: волонтери знайшли нові докази

Моспине

Одним з найбільш відомих місць радіолокаційного спостереження у непідконтрольних уряду районах України є аеродром поблизу Моспине. На його території створено захисні зони, де військові машини в камуфляжних сітках можна спостерігати на загальнодоступних супутникових ресурсах, таких як Google Earth.

Найбільш ранній звіт місії ОБСЄ про радіолокаційну активність поблизу Моспине датований 19 січня 2018 року. У цьому звіті мовиться про наявність радіолокаційної системи П-15 або П-19. Це досить близько до часу, коли місцевість вперше стала помітно активною на супутникових знімках у жовтні 2017 року.

Розташування радару поблизу міста Моспине / Фото Google Earth

В іншому щоденному звіті ОБСЄ повідомляла про спостереження за 3 системами радіоелектронної боротьби:

• "Житель";
• "Синиця";
• комплекс "Світ-КУ".

Також активний радіолокатор П-19 поблизу Вербової Балки. Ймовірно, це стосувалося тієї самої ділянки, про яку ми говорили раніше, і яка розташована на відстані приблизно кілометра на північний схід від Вербової Балки.

Зверніть увагу Беркутівці на службі в міліції Білорусі: фото викритих ексбійців, які втекли з України

Фащівка

У 2 окремих випадках у лютому та березні 2019 року спеціальна моніторингова місія повідомляла про спостереження за радіолокатором П-19 на вершині терикону поблизу міста Фащівка.

Супутникові знімки Google дуже чітко демонструють цю позицію на фото, датованих квітнем і червнем 2018 року.

Ми бачимо, що це система на шасі КамАЗу з радаром, розміщеним позаду. Тобто, це мала б бути "Каста-2Е1", а не П-19. Однак не зрозуміло, чи це та сама система, яку спостерігала місія ОБСЄ.

Радар поблизу Фащівки / Фото Google Earth

Розівка

8 серпня 2018 року СММ ОБСЄ повідомила, що один із її безпілотників великої дальності помітив радіолокаційну станцію П-19 поблизу Розівки.

Супутникові знімки району показують підготовлену територію з траншеями та оборонними валами на старому аеродромі.

Радар поблизу Розівки / Фото Google Earth

Більш пильне вивчення зображень, датованих жовтнем 2018 року, виявило 2 скупчення камуфльованих транспортних засобів, один з яких, як видається, відповідав описаному П-19.

Важливо! Всі зазначені в цьому розслідуванні місця спостережень були розподілені вздовж центру фронту. Можливо, на периферії існують інші місця розташування радарів.

Аналітичний огляд, яким ми з вами щойно поділилися, вийшов 11 березня 2021 року на сайті американської Лабораторії цифрових криміналістичних досліджень, що підпорядкована Атлантичній Раді США. Аналітичний огляд підготував Michael Sheldon.