"Флангова дипломатія" від Путіна

У тій заяві висловлюється "згода" з нібито ідеєю Дональда Трампа не бити по енергетичній інфраструктурі двох країн упродовж 30 днів. Про це заявив Ігор Тишкевич, інформує 24 Канал.

До теми Небезпека ілюзій про близький мир і чому не варто розслаблятися

Тобто Росія не намагається атакувати українські газо- і нафтовидобувні потужності, а також об'єкти електроенергетики. Україна у відповідь має перестати завдавати ударів по російських НПЗ та нафтосховищах.

Друга анонсована Путіним новина – обмін військовополоненими та передача Україні 23 тяжкопоранених військовослужбовців. Це весь попередній результат двогодинної розмови президентів.

Але на ідею перемир'я Путін не пішов. Точніше висунув заздалегідь неприйнятні умови:

  • зупинка мобілізації,
  • припинення військової допомоги Україні.

Це цілком природно дає Росії перевагу через згаданий місяць.

Для Трампа результат, м'яко кажучи, невдалий. Але при цьому Путін зробив пропозиції у російських традиціях "флангової дипломатії" – допомогти в деескалації в Ємені (тобто вплинути на хуситів) і, наскільки розумію зі слів про "взаємодію у питаннях ядерного нерозповсюдження", посередництво у переговорах з Іраном щодо ядерної угоди.

В обмін Путін попросив розпочати ще один цікавий процес – переговори щодо безпеки судноплавства у Чорному морі. При цьому Росія має лише одну "сильну карту" – повітряні атаки на українські порти. А ось позиції України в цьому випадку набагато сильніші – Чорноморський флот Росії давно не ризикує далеко відходити від бази в Новоросійську. Але початок "переговорного треку" про безпечне судноплавство може створити умови, за яких Росія спробує повернути позиції.

Крім того, це тема, яку в майбутньому Путін спробує розвинути у питаннях, наприклад, "демілітаризації Одеси". Вкрай незручний для України прийом – дроблення питань.

Свого часу, в рамках "Мінського процесу", Кремль так вивів за дужки питання Криму. Наскільки розумію, зараз він створює базу для аналогічної комбінації, тільки вже з прицілом на українські порти, зайняти які Росія так і не змогла.

І, нарешті, Путін, ймовірно, пропонував Трампу і спільний продаж природного газу європейським споживачам, і деякі контури аналога "угоди про ресурси". Тим паче, що перед розмовою у Росії послабили обмеження для іноземних власників російських активів. Частині американських компаній дозволили їхній продаж, якщо захочуть. Паралельно на з'їзді Російського союзу промисловців і підприємців Путін заявив про готовність сприяти поверненню до Росії "іноземного бізнесу".

Чи є реальні результати розмови Трампа і Путіна

Отож щодо України поки що не домовилися. Але Путін спробував зробити щедру пропозицію США. Фінансово вигідне.

Питання у реакції Трампа. Заявити про провал зустрічі він не може. Сторони фактично домовилися домовлятися.

Наскільки американський президент готовий діяти з позиції сили – покажуть уже найближчі два тижні. Саме в цей період має розпочати діяти останній санкційний пакет, запроваджений Джо Байденом. Або не розпочати – якщо Трамп розпорядиться випустити кілька General License, які фактично відкладають момент початку санкцій.

Проте перший раунд показав логіку дій Кремля.

  • Спроба розширити поле обговорення, пропонуючи США послуги в інших регіонах, вимагаючи поступок по Україні натомість.
  • "Дроблення" питань війни в Україні, намагаючись вивести окремі складники у самостійний трек. Наприклад, питання Чорного моря. Можливо, у майбутньому, енергетики.
  • Пропонуючи США економічні бонуси (або просто ресурси) як плату за окремі політичні поступки.

Поки що на стіл не викладено карту позиціювання Росії стосовно Китаю. Але тут, гадаю, Путін торгуватиметься і з Вашингтоном, і з Пекіном.