Для того, щоб вибити ворога з нашої землі, для нашої держави важливо мати засоби ураження, які дозволяють нищити цілі в глибокому тилу окупантів. Мова йде про склади з боєприпасами, штаби, логістичні шляхи, фортифікаційні споруди, командні пункти тощо.

Після призупинення військової допомоги зі США після сварки Володимира Зеленського і Дональда Трампа в Овальному кабінеті 28 лютого 2025 року, з'явилися повідомлення про те, що в України скінчилися далекобійні ракети ATACMS.

Після успішних переговорів між Україною та США 11 березня в Саудівській Аравії Вашингтон відновив постачання озброєння. За інформацією ЗМІ, ракети ATACMS зараз можуть компенсувати "розумними" бомбами GLSDB.

Останні кілька місяців Україна не використовувала ці бомби на фронті і вперше отримала їх у лютому 2024 року.

Ці керовані авіабомби мають низку переваг, серед яких точно можна відзначити дві – вони мають надвисоку точність, а для запуску використовують уже наявні в нашої армії платформи, які ЗСУ уже опанували та продемонстрували неймовірні результати. Більше про можливості та історію створення "розумних" бомб GLSDB – читайте в матеріалі 24 Каналу.

Читайте також США готові відновити постачання Україні далекобійних бомб GLSDB, – Reuters

Невдовзі після історичного рішення про надання Україні бойових танків M1 Abrams у січні 2023, адміністрація тодішнього президента США Джо Байдена оголосила про новий пакет допомоги для України. У межах цього пакету було оголошено про надання Україні "розумних" бомб GLSDB. Однак через пів року американська преса повідомила, що на поставки зброї Україні доведеться ще зачекати, адже США проводять випробування пілотного зразка. Річ у тім, що такі бомби – нова зброя, хоч і створена з наявного в американської армії озброєння.

Чому саме GLSDB? Таке рішення Вашингтона чимало експертів назвали своєрідним компромісом, адже у той час Україна вже активно говорила про наміри отримати далекобійні ракети ATACMS з дальністю ураження до 300 кілометрів.

Хоч восени 2023 року Україна таки отримала довгоочікувану американську далекобійну зброю, та все ж в обмеженій кількості та, ймовірно, для ураження конкретних цілей. Річ у тім, що Вашингтон, як відзначали американські ЗМІ, довго відмовлявся від варіанту надання цих ракет через те, що найперше боявся застосування ATACMS по території Росії.

Та ще однією вагомою причиною стало те, що наявний запас цих ракет не дозволяє надати їх у великій кількості. Хоча задля справедливості варто зазначити, що у США більше ракет ATACMS, ніж SCALP у Франції, Storm Shadow у Великій Британії і Taurus у Німеччини разом узятих (близько 3 000 проти 4 000).

14 березня 2025 року видання Reuters повідомило, що наприкінці 2024 року Україна успішно використовувала GLSDB на фронті. На тлі закінчення запасів ракет ATACMS Київ звертався до американської адміністрації з проханням надати зброю, дальність якої більше 69 кілометрів. Адміністрація Дональда Трампа, за даними анонімних джерел видання, готова відновити постачання "розумних" авіабомб, які були ще закуплені за Джо Байдена в межах Ініціативи сприяння безпеці України. США закупили нове озброєння та військову техніку для Києва на майже 33,2 мільярда доларів безпосередньо в оборонних підрядників США та союзників.

Крім того, протягом останніх кількох тижнів американські розробники випробували 19 нових бомб, аби оцінити ефективність модифікацій. За даними ЗМІ, частина оновлень передбачала посилення з'єднань усередині зброї для підвищення її стійкості.

Причиною цих випробувань є те, що в реальних бойових умовах "розумні" бомби провалилися через те, що на їхню систему навігації впливають ворожі РЕБ. Тому основні зміни в цих бомбах були спрямовані саме покращення навігації, аби зробити її стійкішою.

Зазначивши, що вдалось усунути головний недолік, який робив цю зброю малоефективність - вразливість супутникової системи навігації до засобів РЕБ. Окрім того, були посилені внутрішні елементи боєприпасу для підвищення його стійкості. Останнє вочевидь вказує на зміни конструкції спеціального адаптера між двигуном та бомбою, з яким наче також були проблеми.

Оскільки у США є запаси бомб GLSDB є у Європі, найближчими днями вони вже можуть надійти до України.

Історія "розумних" бомб розпочалася ще під час війни в Іраку. Тоді американські касетні боєприпаси М26 зарекомендували себе жахливо, зокрема через колосальну неточність. Тому, врахувавши бойовий досвід, США розпочали утилізацію цих боєприпасів. Однак ці снаряди мали цінну частину – реактивні двигуни. То ж під час утилізації цю частину боєприпасу вирішили залишити. Але питання – навіщо?

Відповідь запропонували компанії Boeing і Saab Group, які представили проєкт удосконалення авіабомби GBU-39, поєднавши їх з реактивними двигунами від снарядів М26. Задум інженерів полягав у тому, що на авіабомбу потрібно встановити особливий адаптер, який власне і дозволить приєднати двигун, який сприятиме запуску бомби та виведенню її на потрібну висоту.

У 2015 році відбулися перші випробування в межах нового проєкту. Компанії, які взялися за проєкт, з нового створили адаптери для поєднання авіабомб та реактивних двигунів. Проєкт був визнаний успішним, проте його продовжили доопрацьовувати.

 GLSDB
"Розумна" бомба GLSDB / Фото Saab Group

Цей проєкт перетворив авіабомби GBU-39 на "розумні" бомби GLSDB, а дальність ураження зросла зі 110 до 150 кілометрів.

Тепер власне варто поговорити про характеристики "розумних" бомб. Найперше – про точність, яка не може не вражати. GLSDB здатні влучати в ціль на відстані до 150 кілометрів (або до 70 кілометрів у протилежному від пострілу напрямку) з похибкою до 1 метра. Тобто запуск бомби дорівнює гарантованому влучанню в ціль. Це стало можливим завдяки інерціальній навігаційній системі з підтримкою GPS.

А тепер і про інші характеристики:

  • довжина GLSDB – 3,91 метра, з яких 1,8 метра – це, власне, авіабомба GBU-39;
  • діаметр боєприпасу – 24 сантиметри, що робить його більше схожим на ракету;
  • повний розмах крил – 1,61 метра;
  • вага снаряда – 270 кілограмів;
  • вага бойової частини – 93 кілограми;
  • тип бойової частини – багатоцільова;
  • пускова платформа – РСЗВ HIMARS або М270.

Потужність ракет дозволяє знищувати бронетехніку та навіть проникати в залізобетон. Тобто склади, логістичні шляхи, скупчення озброєння та живої сили, фортифікаційні споруди та інші цілі можуть бути уражені цими ракетами.

Випробування "розумних" бомб: дивіться відео

GLSDB – фактично невловима для ворожої ППО ціль. Поєднання з реактивним двигуном касетного боєприпаса дозволило перетворити GBU-39 з авіабомби, яку запускають з літака, на "розумну" бомбу, яку запускають з наземних пускових установок.

Реактивний двигун бомба використовує тільки для виходу на потрібну висоту, то ж після цього вона стає непомітною для інфрачервоних датчиків ворожої ППО, адже не залишає теплового сліду. Натомість розгортаються крила "розумної" бомби, за допомогою чого вона летить до зазначеної цілі.

Крім того, GLSDB летить доволі низько. Та навіть якщо ворожа ППО якимось чином помітить її, вона має здатність маневрувати. Тому ймовірність перехоплення майже рівна нулю.

GLSDB
GLSDB майже невловимі для ППО / Фото Saab Group

Відстань 150 кілометрів – не багато і не мало. В умовах російсько-української війни це серйозна відстань, адже абсолютна більшість окупованої території з наданням цих боєприпасів стає ціллю для уражень.

"Розумні" бомби GLSDB з огляду на лінію фронту станом на 31 січня 2024 року дозволять вражати ворожі цілі на всіх окупованих територіях Харківської, Донецької та Запорізької областей та на абсолютній більшості окупованої території Херсонської та Луганської областей. Також наявність цієї зброї дозволить вражати цілі у північно-західній частині окупованого Криму.

Дальність ураження розумними бомбами
Куди дістають "розумні" бомби / Карта DeepState

Але є ще дещо дуже цінне. На окупованих територіях живуть наші громадяни, наші люди, які чекають на ЗСУ. Тому надважливим у будь-якій операції є запобігання жертвам серед цивільного населення, серед українців. Наші воїни роблять все, аби кожен випущений снаряд чи ракета влучали виключно у ворожу ціль на окупованій території. Та завжди є ризики, адже існує такий показник, як похибка влучання. Оскільки в "розумних" бомб GLSDB така похибка надзвичайно низька, це дозволяє завдавати втрат ворогу з мінімальними ризиками для наших людей, які живуть в окупації.