Рубенс Барікелло – найдосвідченіший пілот Першої Формули

Мабуть, як нікому іншому, відомо – Рубенсу Барікелло – найдосвідченішому пілоту Першої Формули. Рубінью провів у Королівському Чемпіонаті більше гонок, аніж будь-хто інший за усю історію автоспорту.
За плечима сина бразильського Сан-Паулу вражаючі 19 сезонів. І щонайменше у 6 з них Рубенс володів чемпіонським болідом. Тільки от реалізувати бодай однієї із нагод так і не дозволили... власні боси.

Зла доля? Жорстока карма? Прокляття? Синдром невдахи?

Насправді, Барікелло вдячний своїм ангелам охоронцям. Бодай за те, що не спали 29 квітня 94-го року. Під час "Чорного Вікенду" в Імолі. Коли рекордна кар'єра Рубенса мало не завершилась, ледь розпочавшись. Той етап затьмарили відразу три жахливі аварії. У першій з них, Барікелло влетів у відбійник на швидкості 225 кілометрів за годину. Рубінью відбувся переломом носа. Куди менше пощастило Роланду Ратценбергеру та співвітчизнику і водночас кумиру Барікелло – незабутньому Аертону Сенні...

Бразилець не злякався подиху смерті. Того ж року Барікелло виблиснув у дощовій кваліфікації на легендарній бразильській Спа. Рубенс спромігся довезти скромненький "Джордан" до поул-позиції. Рубінью став бажаним гостем на подіумах, яких згодом діставався ще й у комбінезоні далеко не найшвидшого "Стюарта".

Не за красиві очі Барікелло запросили до "Феррарі"

Легендарну команду, яка впритул наблизила до мети і водночас перекреслила найзаповітнішу мрію. Барікелло був змушений забути про чемпіонський титул і подавати зброю його величності Міхаелю Шумахеру.

Саме тому, якого довелось пропускати на скандальному гран-прі Австрії 2002-го. На вимогу команди Рубенс показово заповільнився в останньому повороті і віддав перемогу німцю. Та гонка здавалась краєм несправедливості. Барікелло палав бажанням розчавити акселератор, перемогти і грюкнувши дверима попрощатись з італійцями. Однак, підкорився. Адже пам'ятав на яких умовах тиснув руку з "Феррарі" і десь глибоко всередині розумів доречність того ордеру. Шумахер був швидшим, авантюрнішим, стабільнішим і що головне претендував на титул. А “червоні” за таких обставин ніколи не вовтузились.

Рубенс виглядав спустошеним. Підбадьорити бразильця намагався навіть Шумахер. Безкомпромісний Міхаель, який ніколи не вмів програвати, відмовився підніматись на верхівку п'єдесталу. Німець заштовхав на позицію переможця Рубенса. Дочекавшись нагоди Шумахер повернув борг партнеру. Шумі, якого звикли вважати крижаним і егоїстичним, ще демонстративніше віддав перемогу Барікелло на фінішній прямій американського Індіанаполісу.

У складі "Феррарі" Барікелло виграв дев'ять гонок

Допоки їх дороги не розійшлись наприкінці 2005-го. Барікелло повернувся в глибину пелотону. Чотири сезони бразилець безуспішно відсидів у "Хонді". Аж допоки не дочекався нової можливості перемагати.

У 2009-му японська конюшня перетворилась у британський "Браун", який відразу поїхав назустріч титулу. Тільки от Барікелло в очах якого знову запалав вогонь, знову отримав по потилиці... Рубенс упевнено прямував до перемоги в Барселоні. Однак невдовзі почув, що команда змінює тактику піт-стопів... Таким чином... Аби першим фінішував майбутній чемпіон Дженсон Баттон.

Попри нові рани на місці старих шрамів Барікелло продовжував терпіти. Він таки виграв ще одну гонку у Валенсії. І згодом ще одну... в Монці. У країні, з якою пов'язані стільки контрастних спогадів. Тисячі, з пелюшок закоханих у "Феррарі" італійців, насправді щиро аплодували бразильцю з "Брауна".

Вони досі вважали його своїм.Досі не забули хлопця, який став частиною п'яти титулів Міхаеля Шумахера. Який так і не став чемпіоном, однак таки залишив масний слід в історії... Ні експерти, ані колеги не наважуються назвати Барікелло невдахою. Адже ніхто з них не провів 322 гонки.