Хлопець ззовні схожий на легенду реггі Боба Марлі посів у теплиці голландських тюльпанів особливе місце….

Фаворит футбольного метра Валерія Лобановського, Рууд Гулліт, був приречений стати світовою зіркою. Господь Бог наділив прекрасними фізичними даними і неординарним талантом, а далі справа за малим – праця, праця і ще раз праця. Знали б мешканці району Ауд Вест у Амстердамі на початку 70-х, що за двоє мордують м’яча зранку до ночі перед самим їхнім носом…

Малі Рууд Гулліт і Франк Райкард вже тоді закохались у футбол по самі вуха. Доля розведе хлопців різними шляхами, та вони знову зустрінуться за 15 років у столиці моди. 9 мільйонів доларів на той час, у 87-му – космічна сума, Сільвіо Берлусконі знав за що платить…

Патлатий новачок, швидко влився у колектив, де грали світові імена Ван Бастен, Мальдіні, Барезі, Райкард. Того ж року Гулліт поставив у глухий кут “Франс Футбол”, поповнивши колекцію трофеїв “золотим м’ячем”. Аби закрити рота расистам найкращий футболіст Європи присвятив перемогу в опитуванні не кому іншому, як Нельсону Манделлі. За колір шкіри та растаманський вигляд Гулліту діставалось не раз та йому було не до образ…

WhatsApp 24 Канал – у WhatsApp Підпишіться, щоб не загубити і читати перевірені новини Додати

Змінити імідж “чорний тюльпан” відважився на початку нового тисячоліття

Ще б пак, Гулліт втретє став під вінець із племінницею самого Йохана Кройфа. Та ловелас, зрозуміло і втретє не знайшов спокою в шлюбі. Тим не менше дотримувався демографічного графіку – двійко дітей від кожної дами серця.

В перерві між футболом і справами сердечними Гулліт відкривав у собі музиканта. До рівня “бітлів” його гурт звісно не доріс, але реггі-колектив все ж користувався непоганою популярністю на батьківщині футболіста. Кому не хотілось послухати запальні пісеньки світової зірки і кинутись в танок під бренькання на бас-гітарі у виконанні самого "чорного тюльпана".

Музикант із Гулліта був такий самий, як тренер

На фоні його успіхів гравця, помилок новоспеченому керманичу не пробачав ніхто. Взявся за "аристократів" - звільнення. Кажуть не поділив чогось із власниками клубу, хоч і приніс до західного Лондона перший титул за 26 років. Поїхав вчити "Ньюкасл" сексуального футболу, фанати "сорок" не оцінили, їм гра команди швидше нагадувала "порнографію".

У рідному "Феєнорді" також осоромився. А тренерська лава "Лос-Анджелес Геллексі"......? Вчити "янкі" соккеру - справа нехитра, а якщо платять 2 мільйони доларів на рік - навіть приємна.

Ну і нарешті остання тренерська епопея Рууда Гулліта. Скандальна, оповита таємницями. В січні 2011-го "зірка" їде до Чечні, на запрошення самого Рамзана Кадирова. Лише дурний не розумів, що не вигравати чемпіонат Росії. А гроші навіть змусили відступитись Гулліта від власних принципів. Чверть століття тому він захоплювався Нельсоном Манделлою, а тепер обіймається із президентом, якого м’яко кажучи не назвеш борцем за правила людини....

Благо псувати власну репутацію голландцю довелось недовго, Гулліту дали копняка вже через 5 місяців після прибуття до Грозного. Братись за щось нове, тренер, який за рік розміняє шостий десяток, наразі не наважується. Та й який із нього тренер.... він футболіст великий футболіст. Шкода лише вік уже не дозволяє нагадати про це усьому світу. Про те, як був героєм "Мілана", надією "Сампдорії" і капітаном тієї збірної Нідерландів, яка принесла законодавцям тотального футболу єдиний титул.