Ще за життя йому відкрили два музеї, і за життя він став людино-легендою. Все це про Сальвадора Далі - ексцентричного дивака, з-під пензля якого виходили неперевершені шедеври.

Свій творчий шлях молодий Далі розпочав у 1922 році зі вступу до Академії мистецтв. Спочатку художник експериментував з кубізмом, проте згодом заявив - ця течія абсолютно не його. Вже тоді Далі виділявся серед інших художників своєю дивною зачіскою та манерою поведінки. На випускних екзаменах він заявив викладачам, що вони недостатньо ерудовані, щоб оцінити його роботу.

Після невдалих спроб здобути освіту Далі їде до Парижа. Там він плідно співпрацює з іншими художниками, серед яких Пабло Пікассо. Саме в цей час він створив свою картину "Постійність пам’яті". Минуло небагато часу - і Далі стає неформальним лідером руху сюрреалістів. Проте він прагнув, аби вся слава належала лише йому. Не бажаючи ділитися своєю популярністю ні з ким, Далі одного разу заявив "Сюрреалізм - це я!"

Його фанатичне бажання творити та досягати перфекціонізму у роботах мали неймовірний результат. На його полотнах ми можемо бачити речі, відтворені майже з фотографічною реалістичністю, проте у вражаючій манері майстра - як-от плаваючі годинники чи палаючі жирафи.

Далі відомий не лише як великий художник. Він також спробував свої сили і у скульптурі, мультиплікації та кінематографі. Майстер епатажу навіть свою смерть зміг перетворити на скандал. У 1989 році після смерті великого майстра художні ринки всього світу буквально завалили підробками робіт Далі. У мистецьких тусовках подейкували, що перед смертю художник навмисно підписав кількасот чистих полотен. І все заради такого скандалу.

Правда це чи ні - достеменно невідомо. Проте сьогодні Сальвадор Далі залишається одним з найвідоміших, найпопулярніших, найкращих та ще багатьох най най-най художників ХХ століття. Його картини коштують десятки мільйонів доларів, а художній стиль великого майстра залишається прикладом для наслідування.