Поради "охолонути" та фінішна пряма: чи виправдав саміт у Вільнюсі очікування України

Країни-члени, які неодноразово запевняли, що майбутнє України в Альянсі, так і не наважились це закріпити не лише на словах. Про те, які настрої панували на саміті, що узгодили партнери та як українців зустрічала Литва – підсумовує кореспондентка 24 Каналу Софія Назаренко з Вільнюсу.

Цікаво Табу на далекобійні ракети та підтримка членства в НАТО: інтерв'ю з міністром оборони Німеччини

Фінальне комюніке без України: Зеленському порадили “охолонути”

Перший день саміту став головним для України, хоча літак президента приземлився у Вільнюсі лише ввечері. Саме тоді партнери порушили негласне правило, що виникло після повномасштабної війни – "нічого про Україну без України".

Після довгих перемовин союзники зрештою опублікували фінальне комюніке перед тим, як лідери відправились на вечерю у президентському палаці Литви та зустрілися з Володимиром Зеленським.

На своєму шляху до Вільнюсу президент України написав розлючений твіт, у якому зазначив абсурдність відсутності часових рамок і для запрошення, і для членства України. Прямолінійність Володимира Зеленського зрозуміла, оскільки український народ мужньо бореться не лише за існування України, але й за захист Європи, особливо східного флангу НАТО.

Результати фінального комюніке українська сторона звичайно ж отримала до моменту офіційної публікації. Після відвертого ігнорування не бажань, а швидше потреб України, Зеленський та перша леді були присутні на сцені у центрі Вільнюса під час підняття прапору України, привезеного із Бахмуту. Розпач на обличчях Зеленських під час виступу був помітний навіть не в перших рядах біля сцени.

За даними видання Bloomberg, після розлюченої реакції президента України, йому нібито сказали "охолонути" і в загальному оцінити новий пакет військової допомоги перед зустріччю з лідерами.

Після напруженого першого дня саміту представники різних делегацій почали реагувати на критику Зеленського. Зокрема, міністр оборони Великої Британії Бен Воллес закликав Україну бути більш вдячними партнерам та заявив, що він не "Амазон". Згодом прем'єр Ріші Сунак таки  виправдався за слова британського міністра та наголосив, що український лідер неодноразово висловлював свою вдячність усім союзникам.

Зеленський з іронією відповів Воллесу: дивіться відео 

Без ПДЧ, але з умовами

Зазвичай, фінальні комюніке самітів узгоджені наперед на рівні послів або міністрів. Прибуваючи на подію такого рівня, лідери держав вже знають, що буде написано у фінальному договорі. Тому своєю невизначеністю щодо візиту Володимир Зеленський або підвищував ставки, або дійсно не знав, чи зможуть відмовитись від запрошення західні лідери.

Процес затвердження фінальних формулювань тривав майже до початку пресконференції Столтенберга у перший день саміту. У кулуарах ходили чутки, що слово "запрошення" в документі точно буде. До речі, воно було, але не так, як би хотілося України.

Отже, у фінальному комюніке партнери погодилися скасувати ПДЧ для України, натомість висунули низку інших умов, які необхідні для вступу: 

• Зокрема, мовиться про РНП (річна національна програма) – такий собі ПДЧ, але результати реформ, які необхідні на шляху до членства, будуть перевірятися щороку.
• При цьому, "дедлайн" цієї програми невідомий, як і невідомо те, що станеться, коли Україна повністю реформується. Столтенберг заявив, що Україну запросять до НАТО тоді, коли союзники погодяться, що вимоги виконано.

Справа не у формальному документі, я вчора так і сказав під час дискусії: для України може існувати швидкий шлях, але це все ще шлях, тому має бути певна дорожня карта, і тоді він буде, але тоді він також буде швидким,
– сказав в ексклюзивному інтерв'ю 24 Каналу міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус.

Інтерв'ю з Борисом Пісторіусом на саміті у Вільнюсі: дивіться повне відео

Текстову версію інтерв'ю читайте тут Табу на далекобійні ракети та підтримка членства в НАТО: інтерв'ю з міністром оборони Німеччини

Говорити про повноцінне членство зараз рано, у Києві це розуміють. Головний чинник, який стримує Альянс – це повномасштабна війна Росії проти України. Крім того, Україні дійсно потрібні реформи. Навчання українських військових та постачання військової зброї наблизили Україну до стандартів НАТО, проте все ще залишаються радянські системи та доктрини.

Крім того, корупція, яка є повністю неприйнятна для Заходу, не зникла навіть під час повномасштабної війни. Однак, здається, Захід чекає не лише на український прогрес, а й на власний – наявність політичної волі. Відсутність запрошення та знову ж таки дати  демонструє, що окремі члени НАТО поки не розуміють майбутнього України. Або Росії…

Перебільшені очікування та невиправдані сподівання

Чи наблизило скасування ПДЧ Україну до НАТО? Сказати важко. Проте, ми точно не збільшили дистанцію. Двері Альянсу традиційно "відкриті", Росія як і раніше не має права вето, а майбутнє України – лише в НАТО.

Це ми чули й до Вільнюсу від держав-членів, а також генсека Єнса Столтенберга. Крім того, ми чули й заяви, що запрошення до Альянсу не нададуть під час цієї зустрічі. Також Столтенберг неодноразово наголошував, на спільній позиції партнерів – спершу Україна має перемогти у війні і НАТО в цьому допомагає.

Чи став цей саміт повторенням Бухаресту? Точно ні. З 2008 року багато чого змінилось. Росія більше не сидить за столом переговорів, а Україна бореться з російською навалою так, як не очікував ніхто. Проте, Кремль все ще має інструменти тиску на європейські столиці та Вашингтон.

Саме тому Німеччина поки що не розглядає далекобійні ракети для України, а сам Альянс не запропонував запрошення. На саміті 2023 року Україна була головною темою на порядку денному. Те ж скасування ПДЧ, який раніше і не думали прибирати – вже не є актуальним. У порівнянні з 2008 роком й Україна вже не така, як раніше. Сьогодні приєднання до НАТО є одним із ключових завдань Києва.

"Багато людей кажуть, що Бухарест був помилкою, але й Україна 2008 року – це не Україна 2023 року. Це була інша Україна, в інших обставинах, з іншими прагненнями, і тому, знаєте, ми не можемо переписати історію", – наголосив в інтерв'ю 24 Каналу напередодні саміту ексречник НАТО Джеймі Ши, який був присутній у Бухаресті.

Повну версію інтерв'ю читайте тут Таємні оборонні плани та чому Альянс зволікає з Україною: інтерв'ю з ексречником НАТО Джеймі Ши

Результат хороший, але не ідеальний

Другий день засідання приніс більше позитиву, аніж перший. Президент Зеленський приїхав на саміт у позитивнішому настрої та розпочав двосторонні переговори. Очевидно, засідання тривали за закритими дверима. Український лідер мав щільний графік, домовляючись із західними партнерами про зброю.

Згодом, глава Міноборони Естонії Ханно Певкур в ексклюзивному інтерв'ю 24 Каналу у Вільнюсі підтвердив, що Україна отримає потужний пакет військової допомоги.

Інтерв'ю з главою Міноборони Естонії Ханно Певкуром: дивіться відео

Під час саміту зброю Україні таки дали. Великі пакети допомоги оголосили у Парижі та Берліні.

• Франція пообіцяла надати ракети великої дальності, які будуть вражати цілі на відстані 250 кілометрів.
• Водночас Німеччина оголосила про передачу ППО, бойових машин піхоти, снарядів та дронів.
• Від Норвегії Київ отримає пакети підтримки NASAMS.

На полях саміту домовились і про F-16, на яких українські пілоти розпочнуть тренування до кінця цього літа. Українська сторона очікує, що перші винищувачі зможуть з'явитися в українському небі вже в березні наступного року.

Президент Зеленський провів переговори й з американським лідером Джо Байденом. Зокрема, обговорювали передачу далекобійних ракет США.

Лідер США навіть жартував і перебував у веселому настрої: дивіться відео

Крім того, держави-члени Альянсу погодили багаторічний пакет підтримки, спрямований  допомогти Україні перейти від радянських стандартів та обладнання на стандарти НАТО. Це допоможе українській стороні бути ще більш взаємосумісними з Альянсом. Це напряму впливає на майбутнє членство, а також розбудову ще могутнішої української армії.

Важливо! Мабуть, найбільшою перемогою на цьому саміті стало погодження принципів гарантій безпеки від Великої сімки. Ця декларація стане основою для підписання двосторонніх гарантій.

Україна очікує, що гарантії можуть бути підписані вже наступного року. Також долучитися можуть й інші країни. В принципі, це перший крок до безпекових гарантій, який було зроблено з початку повномасштабної війни.

У другий же день відбулося і перше засідання новоствореного органу Рада Україна – НАТО. Тепер Україна сидітиме за столом переговорів на рівних умовах з Альянсом і може скликати засідання, коли вважає за потрібне. Ба більше, за словами Столтенберга, Угорщина не зможе заблокувати ці засідання, як це було із Комісією Україна –  НАТО.

Результати саміту гарні, але якби було запрошення, були б ідеальними,
– підсумував президент Зеленський.

Литва достойно прийняла лідерів та підтримала Україну

Литва, як і інші країни Балтії – є великим другом України. Під час двох днів саміту відчувалась шалена підтримка України. У місті вивісили 33 тисячі українських прапорів, натякаючи, що Україна стане 33 членом Альянсу. У Вільнюсі курсували автобуси із закликами прийняти Україну в НАТО, такі ж були й банери по всьому місті.

Ввечері першого дня саміту, литовці й гості Вільнюсу вийшли на концерт на центральну площу міста, аби підтримати Україну. Було багато прапорів України та Литви, українців у вишиванках. Пізніше на головну сцену вийшли президенти України та Литви разом із першими леді.

Лідерам передали прапор у дірках із Бахмуту, який підняли на найвищому флагштоці Вільнюсу. Литовці нашого президента зустрічали дуже тепло: гучними оплесками та вигуками "Слава Україні". Після заяв президентів та виконання гімну звучали пісні про Україну.

Загальне враження від саміту доволі двояке – як українка ти хочеш швидкої перемоги та дійсно швидкого вступу до НАТО, як журналістка розумієш, що потрібен час. Цей саміт продемонстрував одне – Україна боролась та буде боротися.

Український народ має силу волі, і може поділитися ним із західними лідерами, аби пришвидшити політичні процеси. Добрим є той факт, що союзники продовжують постачати зброю, аби пришвидшити українську перемогу. А перемога буде, а згодом, ймовірно, й членство, оскільки Україна ніколи не була до нього так близько, як зараз.