Санкції у зв'язку з агресією РФ

Починаючи з березня 2014 року, проти Росії були запроваджені обмежувальні заходи у відповідь на окупацію Кримського півострова та зумисну дестабілізацію на сході України.

Цікаве Невдовзі Росія програє ще одну війну

Окремим завданням є зміна російської еліти, на що спрямовані персональні санкції. Станом на листопад 2022 року в Україні у зв'язку з російською агресією та супутніми злочинними діяннями санкціям піддано приблизно 5000 осіб, в іноземних державах – майже 2000 осіб.

Персональні санкції: мало, хитко та діряво

За визначенням уряду США, реалізація санкцій переслідує три цілі:

  • зміна поведінки;
  • стримування злочинної діяльності;
  • сигналізування про несхвалення.

Чи досягають санкції, накладені на російських осіб, потенційно винних у вчиненні міжнародних злочинів, згаданих цілей? Розглянемо на прикладі Марії Львової-Бєлової, російської дитячої омбудсменки. Львова-Бєлова фігурує у санкційних списках 3 із 7 держав G7, а також у санкційному списку ЄС. Чи зупинила вона процеси незаконної передачі українських дітей у російські родини, які здійснюються під її керівництвом? Ні. Чи зменшилися темпи встановлення незаконної опіки та / або усиновлення? Ні. Станом на початок грудня 2022 року російським громадянам передали вже 400 дітей, депортованих із різних куточків України. Якою є реакція Львової-Бєлової на сигнал щодо несхвалення її дій? Пряма мова:

"Вот я и совершила кругосветное санкционное путешествие.... Знаете, за что я больше всего переживаю? За то, чтобы там правильно произносили мою фамилию".

Однак, проблеми із санкціями виходять за межі ситуації з конкретною особою. По-перше, обмежувальних заходів недостатньо. У той час, як до іноземних санкційних списків внесено приблизно 2000 осіб, за оцінкою Національного агентства з питань запобігання корупції, щонайменше 19 000 осіб залишаються поза межами санкційної системи.

Радимо Зима під знаком блекауту: чого чекати і як підготуватись

Більше того, в окремих сферах обмежувальних заходів критично мало. Так, відповідно до інформації, наданої НАЗК, лише 2% осіб, які залучені до поширення пропаганди та підбурювання до геноциду, внесені до санкційних списків хоча б однієї держави G7.

По-друге, попри всю очевидність злочинності діянь осіб, які внесені до санкційних списків, не завжди процедура накладення обмежень відповідає всім правовим вимогам, зокрема, що стосується права на ефективний судовий захист.

Таким чином підсанкційні особи мають змогу ініціювати процеси в Європейському суді (якщо мова йде про санкції, накладені в ЄС) або ж у Європейському суді з прав людини (якщо санкційні списки належать державам-сторонам Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод) і отримати рішення на свою користь. Наприклад, у 28 із 32 справ, пов'язаних із санкціями ЄС проти осіб, які підозрювалися в розкраданні українських державних коштів, Європейський суд ухвалив рішення про скасування санкцій. Серед них – і справа Януковичів: горе-президента та його чада.

Санкції як тимчасова відстрочка

Як і будь-який інший контрзахід, санкції не є формою відповідальності. Вони, радше, є реакцією міжнародного співтовариства на протиправну діяльність з метою зупинити її. Саме тому санкції мають бути скасовані, щойно злочин зупинено або ж зникають інші обставини, що зумовили включення особи до відповідного списку.

Обмеження також можуть бути зняті, якщо цього вимагає політична ситуація. Наприклад, у 2017 році частина санкцій щодо Олександра Лукашенка була скасована як своєрідне "заохочення" його миротворчої діяльності щодо врегулювання міжнародного збройного конфлікту, зумовленого російською агресією проти України.

У той час, як, наприклад, замороження активів – санкція, їхня конфіскація – це форма відповідальності. Цікаво, що на європейському рівні замороження відбувається за правилами ЄС, тоді як конфіскація та перепрофілювання на відшкодування жертвам – згідно з національними законодавствами держав-членів.

Це значно звужує перелік таких осіб і, відповідно, можливості жертв отримати відшкодування. Будь-які нові нормативні акти не матимуть зворотної дії у часі, відтак слід пришвидшувати процеси їхньої розробки й ухвалення, інакше санкції залишаються нічим іншим, як плацебо та імітацією активної діяльності на міжнародній арені.

Про головне Як Росія розхитує Європу і нацьковує проти України "вовків в овечих шкурах"

Чи потрібні персональні санкції взагалі

Розширення та посилення персональних санкцій щодо осіб, залучених до вчинення міжнародних злочинів, має значний вплив на попередження нових звірств та притягнення винних осіб до відповідальності. Ефективність таких обмежувальних заходів співмірна з окремими секторальними санкціями, у той час, як їхня дія є миттєвою і сприяє процесу зміні еліт в РФ.

Але для того, щоб персональні санкції працювали ефективно, слід забезпечити синхронізацію санкційних списків іноземних держав та об'єднань, унеможливлюючи уникнення обмежень шляхом переміщення активів до інших держав або ж використання корупційних зв'язків. Окрім того, важливо регулярно доповнювати санкційні списки винними особами, при цьому гарантуючи їм повний спектр матеріальних та процесуальних прав, запобігаючи потенційному оскарженню обмежувальних заходів у судовому порядку.

Важливо також забезпечити логічний розвиток санкцій у конкретні форми міжнародної відповідальності, забезпечуючи ухвалення на національному рівні іноземних держав відповідного законодавства та ініціюючи вже сьогодні конкретні кримінальні провадження.