Найбільші частини науковці зараховують до супутників. Їх - понад 60. Та найбільше увага дослідників прикута до Титана.
Це найбільший супутник, він має сприятливу атмосферу і в принципі, кажуть вчені, придатний для життя найпростіших організмів. В майбутньому, коли людство подорожуватиме за межі Сонячної системи, Титан міг би виконувати роль такого собі перевалочного пункту.
Ще одна особливість Сатурна - надшвидкісні вітри. Якщо на Землі максимальні пориви сягають 300 кілометрів на годину, то на Сатурні - 1800. Річ у тім, що вітри дмуть за напрямом осьового обертання. А Сатурн, на відміну від Землі, здійснює один оберт лише за 10 годин. Це при тому, що він у сто разів важчий.
У списку унікальностей Сатурна - і полярне сяйво. Його верхні шари забарвлені в блакитний колір, нижні - в червоний. Такого астрофізики не спостерігали ніде інде в Сонячній системі.
Є тут ще одна аномалія - гігантський шестикутник, утворений з хмар. Цей гексагон має майже ідеальну форму і може вмістити в собі одразу чотири Землі. Пояснити це явище науковці не можуть. Вони моделювали подібну ситуацію на Землі, але розтлумачити побачене їм не вдалось.
Численні загадки Сатурна надихають науковців на нові дослідження. Для цього запускають космічні зонди “Вояджер”, працюють над зображеннями з телескопа “Хаббл” - відповіді, звісно ж, знаходять, але запитань від цього не меншає.