Героїнею історії зі Слобожанщини стала Марфа Коваленко з села Костянтинів. Про це йдеться в матеріалі Ukraїner.
До теми Забрали все і вбили собаку: свідок Голодомору пригадав шокуючі історії з дитинства
Вона народилася в 1926 році у сім'ї фельдшера. Коли в Україні почалася колективізація і масове розкуркулення селян, постраждала і її родина.
У 1930-х роках "куркулями" вважали усіх, хто виступав проти колективізації. Так більшовики намагались змінити систему цінностей і насаджували колективну форму господарювання, а в одноосібників вилучали землю та майно.
Коли почався Голодомор, Марфі було всього 6 років. Вона добре запам'ятала жахи, що відбувалися упродовж геноциду українського народу. У їхньої родини відібрали корову й обіцяли повернути, але батько відмовився брати будь-яку іншу, крім своєї, аби через них не забрали худобу в іншої сім'ї.
Марфа Ковеленко поділилася спогадами про Голодомор / Фото Ukraїner
Найбільше Марфі запам'яталася зима 1932–1933 років. Селом ходили бригади з металевими штиками — щупами, якими шукали сховане в землі зерно, а насправді — забирали чи знищували все їстівне.
Заходили, заглядали в піч, виносили й виливали. Ще й той горщечок кидали, щоб розбився. Тоді посуд був тільки глиняний,
– розповіла жінка Коваленко.
У роки Голодомору в Костянтинові, за спогадами Марфи, померло багато людей, але й багато вижило завдяки взаємодопомозі. Селяни не втрачали людяність та ділилися останнім, навіть коли самим нічого було їсти.
Марфа пам'ятає, як зі своєю подругою Сонею кожного дня приганяла корову з пасовища тітці Ганні з їхнього села, а та давала дівчатам по кружці молока. Старші брати Соні, Іван та Борис, голод не пережили.
"Хлопчики вмерли, так батько виніс тіла у погріб, що уже завалився. Якось пригорнув. Мій дід і там ще один дід був десь у коліно викопали ямку коло того погреба, де дітки. А тоді вже там могилки зробили", – пригадала Коваленко.
Історія Марфи Коваленко: дивіться відео Ukraїner