Ситуація на Куп'янському напрямку погіршується для ЗСУ, але є шанс це змінити

Що відбувається на Куп'янському напрямку?

Очевидно, що російське командування прагне "розрізати" Куп'янський плацдарм ЗСУ на дві частини – північну та південну, просуваючись у напрямку Піщане – Куп'янськ-Вузловий. А надалі ліквідувати їх по черзі, починаючи з північної. Про це пише Костянтин Машовець.

Спочатку ворог хоче шляхом захоплення східної частини Куп'янська, включаючи села Петропавлівка та Кучерівка, за допомогою активних інфільтраційних дій штурмових груп 27 ОМСБр та частини сил 68 МСД, досягти ліквідації північної частини плацдарму. А потім – зачистити його південну частину в трикутнику Ківшарівка – Новоосинове – Глушківка.

Поки що противнику вдалося досягти більш-менш значущих тактичних результатів у смузі 47 танкової дивізії у напрямку Піщане – Куп'янськ-Вузловий. Зокрема:

• ймовірно, росіянам вдалося розширити зону присутності своїх малих піхотних груп у районі Курилівки (включно з територією колишнього "військового містечка" та Курилівського ліцею). А також кілька таких груп зуміли просунутись вздовж північного берега річки Лозуватка до залізничної станції "Курилівка".

• своєю чергою, у напрямку Курилівка – Ківшарівка, російські штурмові групи, ймовірно, також змогли розширити ділянку своєї присутності у північно-східній частині Ківшарівки.

Однак у цьому контексті варто зазначити, що присутність невеликих російських піхотних груп у цих районах зовсім не означає впевненого контролю на цих ділянках, адже українські підрозділи також присутні там. Наразі основні сили підрозділів російської 47 танкової дивізії займають позиції лише трохи на захід від села Піщане, звідки й розпочинаються "забіги" їхніх інфільтратів у бік Куп'янська-Вузлового та Ківшарівки, а саме – переважно вздовж залізниці, що веде до Куп'янська-Вузлового з боку Степової Новоселівки.

У північній частині плацдарму противник веде активні дії з "просочення" вздовж річки Гнилиця у напрямку Петропавлівки, а також на досить значній по фронту ділянці від Оскола до Синьківки, у загальному напрямку на південь.

Схоже, наразі противник зумів завести кілька своїх надмалих піхотних груп у напрямку Куп'янського ліцею №7, у район Молококонсервного комбінату, Кучерівки та розбитого гуртового магазину "Комора". Однак поки що зарано говорити про будь-який масштабний прорив росіян у Заоскілля, попри протилежні твердження різноманітних російських джерел.

Крім того, час від часу штурмові групи противника намагалися прорватися у напрямку сіл Подоли, Новоосинове і вздовж західного берега річки Оскіл через Голубівку в напрямку західної частини Куп'янська. Але ці спроби не були особливо успішними.

Наразі можна стверджувати, що ситуація на Куп'янському плацдармі для Сил оборони України в тактичному плані повільно продовжує погіршуватися. Противник, скориставшись низкою факторів, зміг досягти успішних тактичних результатів.

Сценарій ще можна змінити

Щодо подальших перспектив розвитку ситуації на Куп'янському напрямку варто зазначити, що наразі вони не виглядають особливо позитивними для СОУ. Очевидно, що існує стабільна тенденція до їхнього погіршення. Водночас з оперативного погляду сама ця ситуація не є такою одностайною, як здається на перший погляд.

Так, росіяни змогли розгорнути потужне угрупування військ на цьому напрямку, яке цілком можна порівняти з посиленим армійським корпусом. Однак проблема для них полягає в тому, що Куп'янське угрупування все одно потребує постійного посилення, оскільки через характер бойових дій у тактичній зоні підрозділи зазнають значних втрат у штурмовій піхоті.

Російські полки та батальйони не можуть безстроково формувати штурмові групи та підрозділи зі свого складу, якщо їх постійно не поповнюють достатньою кількістю особового складу. Рано чи пізно їх все одно доводиться відводити у пункти тимчасової дислокації, аби відновити боєздатність. З цим російське командування має очевидні труднощі. Воно все ще може зберігати чисельну перевагу у піхоті над ЗСУ на Куп'янському напрямку, але з кожним днем робити це стає все складніше.

Крім того, бої в умовах щільної міської забудови вимагатимуть різкого збільшення чисельності штурмової піхоти у підрозділах російського Куп'янського угрупування. Усе це вимагає посилення цього угрупування додатковими силами та засобами.

Питання в тому, звідки їх взяти?

Наразі дві інші армії угрупування військ "Захід" ведуть запеклі бої на Лиманському напрямку. Ба більше, для їх посилення російське командування підігнало туди навіть частину 2 мотострілецької дивізії зі складу самої 1 ТА. Крім того, 4 дивізія 1-ї ТА разом із дивізією 20-ї ЗВА зараз штурмують Борову, і роблять вони це досить повільно.

Тому для Куп'янська російському командуванню важко знайти щось додаткове саме з Лиманського напрямку (хіба що зупинити атаки в напрямку Борової і перетягнути більшість 4 танкової дивізії до Куп'янська).

Звісно, можна пошукати щось додаткове для Куп'янська й у складі УВ "Північ", але тоді доведеться стримати свої загарбницькі апетити у прикордонні України в Сумській та Харківській областях, а також переглянути "графік" свого просування у бік Великого Бурлука.

Також можна попросити для цього щось у російського генштабу, але воно навряд чи буде чимось суттєвим, особливо в розпал наступу на Слов'янсько-Краматорську агломерацію. Тому, найімовірніше, командуванню 1-ї ТА та УВ "Захід" доведеться посилювати своє Куп'янське угрупування внутрішніми резервами. Майже так само, як командувачу УВ "Дніпро", генералу Теплинському, щодо своєї 58-ї ЗВА на Запорізькому напрямку.

Це означає, що українське командування на Куп'янському напрямку майже гарантовано отримає час і можливість, аби ухвалити та реалізувати власні рішення щодо утримання Куп'янського району оборони. Питання в тому, чи зможе воно ефективно скористатися цією можливістю?