Тепер у центрі Лондона мешкає родина олігарха, хоча після появи сенсаційної новини його прес-служба стверджувала, що помешкання – лише портфельна інвестиція для заробітку грошей.

Окрім того, у власності Ріната Ахметова є декілька приватних літаків включно з аеробусом, а також земля у французьких Альпах. Це майно – гарна ілюстрація того, які шалені гроші вдається заробити українським олігархам завдяки політиці. На момент придбання лондонської квартири Ахметов був народним депутатом від "Партії регіонів". Він зумів поставити висуванця свого клану на посаду президента, що і гарантувало для бізнесу умови найбільшого сприяння.

Читайте також: Клан генпрокурорів: як ГПУ стає прибутковим бізнесом

І от в 2014 році впав режим Віктора Януковича. Здавалося, для Ріната Ахметова насуваються найгірші часи. Але дуже швидко він знайшов спільну мову з новим прем'єр-міністром Арсенієм Яценюком. Жодна приватизація, проведена за часів "злочинної влади", не була поставлена під сумнів. Хоча за часів Януковича олігарх сконцентрував у своїх руках практично всю теплову енергетику України. Антимонопольний комітет уже при новій владі волів цього не помічати. А рента за використання надр, тариф на теплову енергетику та залізничні перевезення залишали за Ахметовим режим найбільшого сприяння.

Коли Арсеній Яценюк втратив посаду прем'єр-міністра, це жодним чином не позначилося на заробітках Ріната Ахметова. Зараз у олігарха – своєрідний “медовий місяць” з президентом Петром Порошенком.

Належний Рінату Ахметову телеканал “Україна” випускає документальні фільми проти антикорупціонерів, які дошкуляють Петру Порошенку своїми викриттями. Паралельно на цьому самому телеканалі почала вести свою передачу дружина президента Марина Порошенко, що покликано допомогти її чоловікові на старті виборів президента.

Читайте також: Нерозв'язаний конфлікт інтересів Порошенка

За даними власних джерел, президент погодився на цю схему в обмін на 25 % додаткового заробітку, який осідав у кишенях олігарха. Окрім того, схема “Роттердам плюс” дозволяла озолотитися і "смотрящим" Порошенка, які до започаткування блокади постачали вугілля на державне Центренерго з контрольованих сепаратистами територій.

Контрольований президентом державний регулятор енергетики встановив такий тариф на теплову енергетику, про який Рінат Ахметов міг лише мріяти в часи Віктора Януковича. Зараз це більше 2 гривень за кіловат-годину – це ціна, за якою олігарх здає вироблену електроенергію в ринок, а оплачуємо ці заробітки ми, українські споживачі.

Рік тому тариф був менше гривні. Виходячи з того, що оплата праці на підприємствах Ахметова принципово не змінилася, у перерахунку в доларах, олігарх заробляє при Петру Порошенку навіть більше, ніж за часів Віктора Януковича.

Читайте також: Санкції Президента Порошенко проти російських соцмереж – це початок виборчої кампанії

В чому причина зближення Ахметова і Порошенка? Про це знають лише дуже поінформовані люди. Якщо коротко, то в основі лежать гроші. Коли нинішній президент обрався на посаду, він зажадав від Ахметова компенсації за втраченими акціями в одному з найбільших приватних газових підприємств – компанії “Нафтогазвидобування”. На той момент компанія перебувала під кримінальним розслідуванням, оскільки її керівник Олег Семінський був викрадений та три роки провів у підвалі, як заручник, ізольований від світу. Справу Семінського було використано як привід для наїзду Генпрокуратури на Ахметова, після чого олігарх уклав альянс із президентом

У підсумку, Петро Порошенко отримав компенсацію за втрачені акції в компанії “Нафтогазвидобування”, а запровадження схеми "Роттердам плюс" стало фіксацією примирення та спільного подальшого заробітку для Ахметова та Порошенка.

Читайте також: Чому Генпрокуратура – інструмент піару та зведення рахунків

Тим часом, справа Семінського просто розвалюється. Попри встановлення всіх обставин викрадення, підозри нікому не пред'явлено, а зараз у справі немає навіть слідчого. Потерпілий звернувся до генпрокурора Юрія Луценка з проханням про особистий прийом, але отримав відмову.

Це – типова історія для сучасної України, де олігархи та найвищі керівники поділили тіньові потоки в гонитві за наповненням власних кишень. Приклад Януковича їх нічого не навчив. А значить, людям доведеться ще не один раз виходити на Майдан.