Тепер Росія веде війну по-новому: чергові звірства на літії фронту

24 Канал має ексклюзивне право на переклад і публікацію матеріалів Девіда Акса з порталу Euromaidan Press (EP). Оригінальна публікація початково вийшла на сайті EP та публікується з дозволу правовласника.

Оператори дронів – ціль номер один

Можливо, оператори дронів щойно прибули до Дружківки, коли там з'явилися росіяни. За даними аналітиків AMK Mapping, українські оператори дронів вийшли із села Олексієво-Дружківка, яке розташоване між Костянтинівкою та Дружківкою, через зростання загрози з боку російських КАБів. 

Ймовірно, російські сили відстежили відхід українських операторів дронів і направили групу проникнення після того, як було визначено їхню нову позицію, – вважають в AMK Mapping.

Це звірство демонструє новий підхід російських військових до ведення наземної війни, повномасштабна частина якої триває вже 54 місяць. Армія, яка колись покладалася на власну артилерію для придушення ворожої, щоб забезпечити просування механізованих сил, тепер використовує високоточні бомби, невеликі крилаті ракети, малорозмірні дрони й, так, певною мірою, артилерію, щоб знешкоджувати українських дронарів – головну перешкоду для швидкого російського наступу.

Коли російській вогневій потужності вдається знищити українських операторів дронів, вони відкривають шлях для просування невеликих піхотних груп, що є необхідною передумовою успішного штурму.

Коротко кажучи, українці значною мірою обороняються за допомогою дронів. Тому росіяни зосереджені на тому, щоб спочатку завдавати ударів по групах операторів дронів, не даючи їм запускати своїх маленьких смертоносних роботів, а потім, коли є можливість, штурмувати їхні позиції, щоб захопити або вбити операторів. Або спочатку захопити, а потім убити – як, за повідомленнями, сталося у Дружківці.

Ставка на відновлення здатності до маневру

У період з 2025 по 2026 роки українські військові нарешті отримали достатню кількість дронів вартістю близько 500 доларів, щоб ефективно зупинити будь-яке тривале просування росіян уздовж 1 200-кілометрової "сірої зони", що простягається через схід і південь України. 

Згідно з підрахунками Black Bird Group, із лютого по липень росіяни захопили близько 260 квадратних кілометрів української території. Це п'ята частина тієї території, яку вони захопили за ті самі шість місяців 2025 року.

Зрозумівши, що більше не можуть просто завдати артилерійського удару, а потім, як раніше, пустити в бій танки, росіяни здебільшого поставили на стоянку свої тисячі бронемашин. Тепер вони просуваються невеликими групами легко озброєної піхоти, яка, на думку російських командирів, має більше шансів залишитися непоміченою та уникнути знищення дронами.

Загалом сучасна російська військова теорія, видається, робить акцент на відновленні здатності до маневру, – написали Сіддхарт Каушал і Сем Кренні-Еванс у новому дослідженні для лондонського Королівського об'єднаного інституту оборонних досліджень (RUSI). 

Змінилася тактика вогневої підтримки

Але піхотні інфільтраційні групи, які нині здійснюють більшість маневрів, не вирушають уперед без підтримки. І підтримка ця значна.

У перші місяці повномасштабної війни у 2022 – 2023 роках росіяни покладалися на артилерію – дуже багато артилерії – для підтримки маневрових сил. Але масована артилерія так само вразлива до атак дронів, як і масовані танкові колони, тож російські способи вогневої підтримки також довелося змінювати.

Сьогодні росіяни й далі ведуть артилерійський вогонь із меншої кількості, але більш розосереджених гармат. Водночас вони запускають власні дрони, невеликі крилаті ракети й, можливо, найважливіше – планерні керовані авіаційні бомби, щоб змусити українських захисників, зокрема операторів дронів, ховатися в укриттях перед тим, як піхота ривком перетне "сіру зону".

Російські теоретики, видно, бачать розв'язання проблеми у високорухомих підрозділах, призначених для використання лазівок в українській обороні, створених точними ударами по операторах БпЛА, – пояснюють Каушал і Кренні-Еванс.

Це вибухонебезпечна хореографія, яка вимагає чіткої координації між піхотою, артилерією, операторами дронів і військово-повітряними силами. 

Підтримувати темп наступу перед обличчям високоточних ударів противника – надзвичайно складне завдання, – пишуть Каушал і Кренні-Еванс. Але російські військові вважають це необхідним, оскільки "розмірковують над тим, як подолати нинішній позиційний глухий кут" в Україні "і уникнути подібних ситуацій у майбутньому".

Але коли ця тактика спрацьовує, наслідки для українських захисників можуть бути катастрофічними. Як на власному досвіді дізналися ті нещасні оператори дронів, яких убили поблизу Дружківки.

Українці тепер теж використовують схожу тактику

Метод "спочатку придушити дрони – потім наступати", але із застосуванням високоточної зброї та невеликих груп проникнення, звісно, працює з обох сторін. Українці також можуть його використовувати – і нещодавно зробили це на одній із невказаних ділянок "сірої зони".

Того самого дня, коли росіяни стратили операторів дронів, інший український оператор дрона Дмитро Путята повідомив про невелике українське механізоване просування. 

На одному з напрямків на передовій одна з українських бригад використала під час атаки чотири бойові машини піхоти. Їм вдалося прорватися на відстань до трьох кілометрів, – написав Путята

За словами Путяти, прорватися їм вдалося за допомогою дружніх підрозділів операторів дронів, які знешкодили російські війська та атакували їхніх дронарів вздовж маршруту наступу.