"Ми запропонували зробити базальтову вату, тому що вона має низку переваг у застосуванні. Тобто це енергозбереження, екологічність. До того ж вона відноситься до групи негорючих речовин", — розповів учень.
Пропозиції школярів дозволяють суттєво скоротити витрати шкільного бюджету. Тим більше, що ціни на енергоносії лише зростатимуть.
Після утеплення стелі і стін, витрати тепла на опалення зменшуються більше, ніж у сім разів. Відповідно, річна економія за нинішніх цін на енергоносії буде більше 13 тисяч гривень. І при вартості всього проекта до 100 тисяч гривень, це означає, що термін окупності близько 7,5 років.
Учні розробили проект з утеплення двох класів школи. Його реалізація дозволить не лише зекономити, а й покращити мікроклімат в цих учбових приміщеннях. Проводити розрахунки дітям допомогла вчителька з фізики.
Читайте також: Яку техніку потрібно купувати, аби економити на електроенергії
"Вони самі визначили, що стіни в нас є найбільш енерговитратними, а я їм допомогла розробити розрахунки. Протягом місяця ми знімали температурні показники і фіксували температуру стелі, зовнішніх огороджень", — вчителька фізики київської школи № 252 Вікторія Сергійчук.
Аби підвищити інтерес серед однолітків, учні навіть зняли фільм, який пропагує енергоефективність. Окрім цього створюють наочні приклади доцільного використання енергії.
У заходах з енергоефективності беруть участь понад 100 українських шкіл. Загалом майже 20 тисяч учнів. Крім теоретичних занять діти відвідують енергопостачальні компанії. Тут вони можуть на власні очі побачити, як виробляється електроенергія.
Торік школи, в яких підлітки розробляли та впроваджували енергоефективні проекти, заощадили електроенергії на 72 тисячі гривень.