За даними 2021 року, ЄС був найбільшим торговим партнером України – до країн Європи прямує 40,8% від загального обсягу зовнішньої торгівлі. Експерти відзначають швидкі темпи посилення економічних зв’язків – ще у 2008 році зовнішня торгівля з ЄС перебувала на рівні 27,3 %.

Транзит товарів між Україною та Євросоюзом пролягає низкою країн – Угорщиною, Румунією, Словаччиною, проте головними "воротами" до ЄС для українських перевізників є Польща. Територією Польщі проходить 40% залізничного та автомобільного експорту України до Західної Європи. Загалом транзит Польщею відкриває для українського бізнесу доступ до 12 країн ЄС.

Важливим є не лише фактор транзиту: за останні 5 років річний показник товарообігу між Україною та Польщею зріс з 4,9 млрд до 7,4 млрд доларів, а лише за перше півріччя 2021 року його обсяг перевищив увесь річний показник за 2015 рік. Обсяг українського експорту до Польщі – близько 2,9 млрд доларів, що становить 8,14 % від загального обсягу експорту України. Цей показник зростає щороку на 7–10 %.

Незважаючи на перспективи продуктивної співпраці, швидка експансія українського бізнесу викликала опір з боку урядів країн, якими пролягають транзитні маршрути. Українські автоперевізники декілька років поспіль стикалися зі штучним торговим бар'єром, викликаним небажанням країн-сусідів надавати достатню кількість дозволів на міжнародні перевезення. Ключовий напрямок торгівлі – через Польщу – почав зазнавати серйозних втрат, а у відносинах між двома країнами утворилася криза, яка потребувала системних дій для розв’язання.

Польські претензії

Каменем спотикання на шляху до гармонійних економічних відносин між Україною та Польщею стали дозволи, які видаються в рамках системи Європейської конференції міністрів транспорту (ЄКМТ). Такий формат співпраці передбачає, що щороку країни домовляються про конкретну кількість дозволів для автоперевізників. Це стосується як імпорту товарів до країн, так і його транзитного провезення.

Довгий період, з 2008 до 2017 року, Польща надавала Україні 200 тис. дозволів на рік. У листопаді 2018 року вона вперше знизила їх кількість до 160 тисяч, однак тоді діалог ще тривав – тому українські перевізники у 2019-2020 роках отримували додаткові дозволи. Дозвільних документів все одно бракувало, але таке рішення дозволяло виграти час для уникнення прямого конфлікту між країнами.

Критичною точкою взаємовідносин став 2021 рік, коли Польща вперше не надала Україні жодного додаткового дозволу. У пік кризи у грудні минулого року було зафіксовано падіння удвічі, а подеколи і більше, товарообігу залізничним і автомобільним транспортом як з України до Польщі, так і з Польщі – до України. Загалом, як підрахувала Німецько-Українська промислово-торговельна палата (AHK Ukraine), починаючи з 2018 року втрати української економіки від нестачі дозволів склали як мінімум 0,4 – 0,5 млрд євро.

Через такі обмеження страждають як українські перевізники, так і міжнародні компанії, які працюють в Україні. До Міністерства інфраструктури вже звернулися "МЕТРО КЕШ ЕНД КЕРІ УКРАЇНА", BERLIN-CHEMIE MENARINI, JYSK, INTERFILL,
– розповідав у листопаді заступник голови Мінінфраструктури Мустафа Найєм.

З жовтня 2021 року український експорт через Польщу фактично було заблоковано. Кризова ситуація могла продовжитися і у 2022 році: українські перевізники потребували щонайменше 204 500 дозволів, а польська сторона пропонувала на 40 тис. дозволів менше.

Таку політику польський уряд виправдовував двома причинами. По-перше, на думку польської сторони, Україна не виконувала власних зобов’язань щодо модернізації прикордонної інфраструктури. По-друге, Польща вказувала на те, що польські автоперевізники використовують лише половину наданих Україною дозволів.

Останній аргумент перебуває поза межами компетенції Міністерства інфраструктури України, оскільки він пояснюється складною геополітичною ситуацією в країні, зокрема, через військові дії Росії. Однак минулого року команда Міністерства почала працювати за іншими напрямками, які дозволили би вирішити проблему із блокуванням транзиту через Польщу.

Інфраструктурні зміни

Для посилення торгівельного потенціалу України Міністерство інфраструктури розпочало оновлення прикордонної інфраструктури, якої багато років ніхто не займався, на що і вказувала польська сторона.

Ми зараз працюємо над низкою проєктів, які спрямовані на покращення логістичних і транспортних умов для перевізників і пасажирів в Україні. Зокрема, йдеться про нові дороги на кордонах, налагодження залізничного сполучення, а також модернізацію пунктів пропуску,
– заявляв міністр інфраструктури Олександр Кубраков.

Він пояснив, що цього року на українських кордонах стартує програма Президента Володимира Зеленського "Велике будівництво". Лише у 2022 році майже 1 млрд грн буде спрямовано на модернізацію пунктів пропуску. Також буде продовжено масштабний проєкт "Дороги до кордонів", у рамках якого вже оновлено понад 400 км доріг.

В рамках президентської програми заплановано будівництво ділянки дороги до пункту пропуску "Краковець – Корчова", облаштування пункту пропуску "Ягодин – Дорогуськ", розвиток 262-кілометрового маршруту Краківець – Львів, а також дороги Київ – Ковель – Ягодин.

Крім цього, заплановано посилити співпрацю "Укрзалізниці" з польською "Металургійною Ширококолійною Дорогою", яка з'єднує польсько-український залізничний прикордонний перехід Грубешів/Ізов із Сілезією.

Ключовим інфраструктурним проєктом є модернізація МАПП "Ягодин", на який припадає 37% всього автомобільного вантажопотоку України. Там будуть побудовані сервісні зони для водіїв, де розташують місця для паркування, туалети і душі, облаштують відеоспостереження та цілодобову охорону. На пункті пропуску також впровадять систему електронної черги перетину кордону.

Крім цього, Кубраков звернув увагу на те, що питання надання дозволів напряму залежить від покращення ситуації з чергами на українсько-польському кордоні. Однак проблеми з чергами спостерігаються з двох сторін, що можуть підтвердити самі українські перевізники.

Саме тому 22 жовтня Кубраков зустрівся у Варшаві із міністром інфраструктури Польщі Анджеєм Адамчиком. Україна запропонувала Польщі провести міжнародний аудит роботи пунктів пропуску на українсько-польському державному кордоні задля того, щоб знівелювати аргумент щодо того, що черги на кордоні виникають ніби суто через Україну.

Ми запропонували провести незалежний міжнародний аудит роботи прикордонних та митних служб, виявлення вузьких місць, а за результатами проведеного аудиту прийняти відповідні спільні рішення, які покращать ситуацію на кордоні,
– наголосив Кубраков за підсумками зустрічі.

Міжнародні дискусії

Системні заходи для вирішення кризи на польському кордоні команда Мінінфраструктури почала вживати восени минулого року. Після того, як двосторонні перемовини із Польщею не мали успіху, було вирішено винести це питання на рівень Єврокомісії та послів країн "Великої сімки".

Так, у листопаді представники Міністерства зустрілися з Генеральним директором з мобільності та транспорту Єврокомісії Генріком Хололеєм. Також восени представники Мінінфраструктури звернулися з проханням до Генерального директора DG MOVE Європейської Комісії щодо сприяння у проведенні тристоронніх консультацій у форматі "Україна – Польща – ЄС".

В ході подібних зустрічей Україна неодноразово наголошувала на недопущенні запровадження більш обмежувальних умов взаємного доступу на ринок у порівнянні із тими, що діяли на момент набрання чинності Угодою про асоціацію.

Україна також звертала увагу на те, що політика Польщі щодо дозволів порушує статті Угоди про асоціації. Зокрема, для України Польща є основним маршрутом міжнародного транзиту, а відповідно до статті 5 Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, до якої Україна приєдналася 5 лютого 2008 року, повинна існувати свобода транзиту через територію кожної сторони за маршрутами, найбільш зручними для міжнародного транзиту.

Тобто створювані Польщею обмеження, які вже мали доволі сильний економічний ефект, могли розцінюватися як порушення цієї статті. У перспективі може йтися навіть про компенсацію втрат Україні через штучне блокування експорту.

Крім цього, Угода про асоціацію гарантує, що торгівельні відносини України з країнами ЄС не можуть погіршуватися. Однак цифри свідчать про інше – кількість дозволів для українських перевізників за період 2016-2021 років зменшилася на 20 %.

Особливо погіршував українсько-польські відносини факт, що інші країни Європи (Нідерланди, Німеччина, Болгарія, Австрія, Бельгія) останнім часом збільшували кількість міжнародних автодозволів для України на 15%, 20% і навіть 30%, тоді як сусідня Польща їх демонстративно зменшувала. Паралельно Польща збільшувала квоту дозволів для Росії та Білорусі – країн, які важко назвати надійними партнерами та союзниками.

Позитивні зрушення

Урешті-решт міжнародний тиск та системна аргументація у питанні дозволів змогли переламати ситуацію на користь України.

Президенти України та Польщі Володимир Зеленський та Анджей Дуда ініціювали проведення зустрічі міністрів інфраструктури Олександра Кубракова та Анджея Адамчика, яка відбулася 31 січня цього року. Результатом стали чіткі домовленості з Польщею – зокрема, обіцянка про збільшення кількості дозволів для України, а також спільні дії щодо модернізації прикордонної інфраструктури.

Це призвело до того, що 18 лютого Україна та Польща вперше за 5 років дійшли згоди щодо значного збільшення додаткових дозволів на вантажні автоперевезення. Сторони домовились обмінятись 20 тис. додаткових дозволів вже наприкінці серпня цього року. Це дозволить зняти напругу у торговельній кризі, яка зазвичай посилювалася щороку саме у кінці літа. Ще 10 тис. дозволів сторони обміняються у листопаді цього року за умови виконання спільного україно-польського плану з розвитку інфраструктури автомобільних міжнародних пунктів пропуску.

Уперше за 5 років ми можемо говорити про реальний прорив у відносинах двох держав. Я хочу подякувати польським колегам і особисто Міністру інфраструктури Республіки Польща Анджею Адамчику за кроки назустріч, особливо у такий важливий для України період. Хочу запевнити, що ми будемо і надалі спільно працювати над тим, щоб розбудовувати партнерські відносини, адже наш європейський курс залишається незмінним,
– підкреслив Олександр Кубраков за підсумками успішних перемовин.

Тим не менш, наразі транзитний напрямок через Польщу не єдиний, який потребує уваги Мінінфраструктури. Українським автоперевізникам бракує дозволів від Угорщини та Румунії – остання цього року планує видати лише 18 500 дозволів, тоді як український бізнес потребує щонайменше 51 600 дозвільних документів.

На думку Мустафи Найєма, настав час порушувати питання повної лібералізації транзитних вантажних перевезень з України до країн ЄС на найвищому рівні.

"Це може стати нашою новою великою метою у відносинах із Євросоюзом у найближчі роки. Це цілком логічний крок і це наше право – захищати економічні інтереси України, зокрема, в рамках Угоди про асоціацію", – констатував заступник міністра інфраструктури.

Автор Юрій Погребняк