Тож чи вдасться державним чиновникам, які повинні декларувати своє майно й гроші, сховати їх від контролюючих органів, – у матеріалі 24 каналу.
Кому ще доведеться здавати е-декларацію
Вже увечері 13 травня парламент, на позачерговому засіданні, ухвалив за основу законопроєкт (3355-1) щодо визначення кола суб'єктів, на яких поширюється дія антикорупційного законодавства. 244 депутати проголосували "за" проєкт закону. На переконання багатьох експертів, цей законопроєкт є дуже суперечливим. Адже в ньому прописані як потрібні суспільству і, відповідно, позитивні пропозиції, так і відверто шкідливі.
До теми Комітет Ради схвалив законопроєкт, який дозволить приховувати майно через дітей
Передовсім, депутати пропонують розширити дію закону "Про запобігання корупції", зокрема й положення щодо фінансового контролю. Таким чином, заповнювати та здавати е-декларації, у випадку ухвалення закону в цілому, доведеться особам, які входять до складу:
- наглядової ради державного банку;
- державного підприємства або державної організації, що має на меті одержання прибутку;
- господарського товариства (крім акціонерного товариства), у статутному капіталі якого понад 50 % часток належать державі;
- посадовців органів акціонерного товариства, у статутному капіталі якого понад 50 % акцій прямо чи опосередковано належить державі.
Таким чином, дію закону пропонують поширити й на тих, хто фактично здійснює управління поточною діяльністю товариств та інших посадових осіб органів таких товариств, де держава має більшу частку власності. Адже такі посадовці подекуди здійснюють управління величезними державними фінансовими ресурсами, відповідно мають певні корупційні ризики.
Автори законопроєкту впевнені, що ухваливши ці зміни вдасться сприяти підвищенню прозорості діяльності вищеназваних державних підприємств. Водночас, звести до мінімуму ризики використання членами органів управління акціонерних товариств свого становища задля отримання неправомірної вигоди. Як експерти, так і юристи вважають цю зміну до закону важливою і потрібною для України.
Депутати обговорюють можливість змінити коло декларантів / Фото з сайту ВРУ
Водночас, законопроєктом пропонують аби антикорупційне законодавство не стосувалось помічників, радників, уповноважених, прес-секретаря Президента України, які виконують свої обов’язки на громадських засадах. Щоправда, експерти дуже по-різному оцінили цю пропозицію від депутатів. Якщо одні глибоко переконані, що вищеперераховані працівники зобов’язані декларувати майно адже їхні посади мають високі корупційні ризики, інші ж дотримуються думки, що у випадку, коли люди працюють на громадських засадах, то ні про яке декларування не може йти мова.
Сховатись за дітьми
Окремої уваги заслуговує бажання депутатів зобов’язати декларувати відомості лише щодо тих неповнолітніх дітей, які проживають з ними разом. Тобто хочуть дозволити не вносити в е-декларацію дітей, які живуть окремо. Як зауважили автори проєкту закону в пояснювальній записці – серед чиновників багато хто розлучився і діти з ними не живуть. Саме тому вкрай важко отримати своєчасну та достовірну інформацію, яка потрібна аби внести її в е-декларацію.
Читайте також Суд розгляне справу через неподання Єрмаком декларації
На переконання кандидата юридичних наук Василя Мирошниченка, у випадку ухвалення цього законопроєкту фактично дозволять ховати майно, записавши його на близьких родичів тобто на дітей. Раніше "нелегальне" майно записували на водіїв, секретарок, кумів, а тепер просто на дітей, які не живуть з батьками. Прописати дитину в іншій квартирі для багатьох чиновників – не проблема. Адже у них є традиція – мало не одразу після народження купувати нащадкам квартири. Здебільшого, подорослішавши вони живуть окремо. Часто взагалі закордоном. Це вже не кажучи про те, що в багатьох чиновників є позашлюбні діти, відповідно, вони від народження живуть із своїми матерями і на них теж активно записуватимуть майно.
Якщо до другого читання цей проєкт не змінять, то з його ухваленням чиновникам не доведеться декларувати майно дітей, які живуть окремо. Сховати статки буде легко. У нас вже була перша суттєва відмова від покарання отримувачів корупційних доходів. Йдеться про скасування Конституційнийним судом, без жодних на те законних підстав, статті про незаконне збагачення Кримінального кодексу,
– розповідає Василь Мірошниченко.
До скасування тієї статті лише НАБУ завело понад сотню справ. Фігурантами яких були, зокрема, голови Вищого господарського суду та Вищої аудиторської служби, міністр, кілька десятків народних депутатів та інші. По цим справам проходили високоповажні фігуранти, тому цю норму тоді скасували, протягнувши через Конституційний суд.
Василь Мирошниченко у відміні статті про незаконне збагачення вбачає заслугу нашого попереднього президента. Адже він брав участь у формуванні КСУ і за його квотою призначили 6 суддів, троє з яких голосували за скасування цієї норми. Щоправда, він їх залишив від попередньої каденції, але ж міг звільнити, проте не зробив цього. Його фракція також делегувала 6 суддів, а президент на той час контролював фракцію. Тому судді "пожаліли" можновладців.
Депутати часто поспіхом ухвалюють закони, які виявляються неякісними / Фото сайту ВРУ
Тоді вперше зробили таку підлість і наші західні парнери були негативно вражені, бо вони надавали гроші для створення нових антикорупційних органів. Е-декларування було однією з вимог Асоціації з ЄС, безвізу, а потім Україна взяла і відмовилась від обов’язку карати корупціонерів. Наразі ми бачимо другий етап,
– вважає Василь Мирошниченко.
На переконання юриста, у випадку ухвалення нинішньої редакції проєкту закону Західні партнери однозначно негативно сприймуть такий закон. Для них це відмова від боротьби з корупцією. Таке рішення наших парламентарів дуже негативно вплине на наші стосунки. Постає питання – чи зможемо ми отримувати дешеві кредити, гранти, бо їх буде легше розкрадати. Взагалі – чи підтримуватимуть вони Україну та наш уряд як це робили останні 6 років.
Варто прочитати Незадекларована нерухомість і бізнес-зв'язки родини: що відомо про генпрокурорку Венедіктову
"Думаю, на Заході замисляться чи варто співпрацювати з країною, яка створює корупційні ризики, бо будь-яка допомога йтиме як у "чорну діру". Власне, й інвестори, які звикли чесно працювати не захочуть мати справу з нашою країною. До України захочуть йти лише ті, хто звик заробляти на тіньових схемах та відкатах тощо", – переконаний Василь Мірошниченко.
Тож, перед тим як віддавати свої голоси за проєкт закону, юрист радить депутатам ретельно зважити "за" і "проти". Адже вони мають розуміти – подібними кроками Україна ставить себе в положення корупційної країни з якою не варто співпрацювати, де чиновники налаштовані вкрасти якнайбільше, сховати ці гроші й уникнути покарання. Цей закон може стати другим цвяшком у труні нашої співпраці з Заходом. Першим було сумнозвісне рішення КСУ, яке "врятувало" понад 100 високопосадовців.