Ситуація у світі загострюється не лише на полі бою та через гібридні спроби Росії зашкодити спокою в ЄС і НАТО. Жорстка конкуренція відбувається й у світі штучного інтелекту. Йдеться про гонку ШІ між Китаєм та США, про які говорить гендиректор американської компанії Nvidia. За його словами, невдовзі Китай виграє цю гонку, але поки США попереду.

24 Канал розібрався в протистоянні США та Китаю у сфері штучного інтелекту та за допомогою експерта з військових технологій Анатолія Храпчинського з'ясував, у чому суть цієї "війни ШІ", а також чим відповідає Захід.

Читайте також Бульбашка на трильйони: як гіганти роздувають ШІ-ринок і чому експерти згадали про кризу 90-их

"Китай виграє гонку штучного інтелекту", – таку різку заяву зробив генеральний директор Nvidia, американського виробника графічних процесорів, Дженсен Хуанг на саміті Future of AI на початку листопада.

Недарма ця фраза сколихнула світ, адже вона прозвучала як попередження, що США ризикують втратити лідерство у сфері передових технологій.

  • Хуанг аргументував, що Китай може обігнати США завдяки нижчим витратам на електроенергію і меншим регуляторним обмеженням для індустрії ШІ.
  • Він вказав, що Захід, зокрема США, "стримує себе цинізмом" і надмірними правилами, тоді як Пекін активно підтримує своїх технологічних чемпіонів – навіть шляхом субсидування енергоресурсів для дата-центрів штучного інтелекту.

Втім, після публікації інтерв’ю Хуанг оперативно пом’якшив свою позицію. Через кілька годин на офіційній сторінці Nvidia в мережі X (колишньому Twitter) з’явилося роз’яснення від імені CEO:

Як я давно казав, Китай відстає від Америки у сфері ШІ буквально на наносекунди. Вкрай важливо, щоб Америка перемогла – для цього треба мчати вперед і залучати розробників по всьому світу.

Таким чином керівник Nvidia наголосив, що США ще зберігають перевагу, але їм слід діяти швидко та об’єднувати таланти глобально.

Раніше, виступаючи на конференції розробників у Вашингтоні, Хуанг прямо заявив: "Ми хочемо, аби Америка виграла цю гонку ШІ, без жодних сумнівів... Але нам також потрібно бути присутніми в Китаї, щоб залучити їхніх розробників. Політика, через яку Америка втрачає половину світових спеціалістів із ШІ, не піде нам на користь у довгостроковій перспективі".

Ці слова відсилають до експортних обмежень США – на думку Хуанга, надто жорсткі заборони лише відріжуть американські компанії від величезної бази китайських талантів і ринку, що в підсумку може більше нашкодити самим США.

Боротьба між США та Китаєм за першість у штучному інтелекті часто порівнюється з гонитвою озброєнь часів холодної війни. Але цього разу "зброєю є алгоритми замість атомів", як влучно підкреслили оглядачі Wall Street Journal.

Справді, ставки неймовірно високі: хто встановить лідерство в галузі ШІ, той визначатиме правила гри у світовій економіці, військовій справі та навіть у питаннях цінностей і свобод.

Китай підходить до цього системно. Пекін спрямовує ресурси, субсидії та політичну волю на прискорене впровадження штучного інтелекту, і приватні корпорації змушені діяти у фарватері державної стратегії.

Натомість у США екосистема розвитку ШІ більш децентралізована і ринкова: основний драйвер – приватний сектор і відкрита наука, тоді як уряду часто бракує важелів для координації зусиль бізнесу та університетів на національному рівні, пише Atlantic Council. З одного боку, це породжує небачену динаміку інновацій (саме в США виникли такі гіганти, як OpenAI чи Google з їхніми передовими моделями), з іншого – робить американську систему менш згуртованою перед обличчям державної машини Китаю.

Переможець цих перегонів визначатиме глобальні стандарти й норми в сфері технологій. Чи домінуватимуть цінності "авторитарної ефективності" чи "демократичного динамізму" – значною мірою залежить від того, чия модель штучного інтелекту стане панівною.

Невипадково Вашингтон уже не вперше порушує питання етичних норм використання ШІ: ще 2021 року Пентагон випустив керівні принципи щодо "відповідального ШІ" в обороні, а понад 50 країн підтримали декларацію про військове використання штучного інтелекту та автономії. Таким чином США прагнуть очолити не тільки технологічне, а й морально-правове лідерство, щоб майбутні "розумні" озброєння слугували безпеці, а не стали неконтрольованою загрозою.

Особливо запеклим є суперництво у військовій сфері. Як Вашингтон, так і Пекін розуміють, що штучний інтелект здатний докорінно змінити характер збройних конфліктів. Йдеться не лише про кібербезпеку чи аналіз розвідданих – а й про автономні дрони, роботизовані платформи, системи підтримки бойових рішень і високоточну зброю, керовану ШІ.

Військові стратеги США відзначають уроки війни в Україні, де відносно прості безпілотники та роботизовані системи продемонстрували високу ефективність.

У 2023 році Пентагон запустив мільярдодоларову ініціативу Replicator – прискорену програму, покликану вже створити тисячі безпілотних дронів та морських роботів з елементами штучного інтелекту. Мета – компенсувати можливу чисельну перевагу Китаю у воєнній техніці, створивши "рої" автономних систем, здатних діяти без прямого людського управління й ефективно стримувати противника, приміром, у разі загрози Тайваню.

Китай, зі свого боку, теж не стоїть осторонь.

  • Пекін активно вкладається в безпілотні літальні апарати, підводні дрони, системи стеження й наведення на базі ШІ.
  • На військових парадах і виставках останніх років Китай демонструє зразки озброєнь з елементами штучного інтелекту – від роботизованих танків до дронів-смертників.

Хоча точні деталі китайських військових програм засекречені, відомо, що інтеграція ШІ є частиною офіційної стратегії Народно-визвольної армії щодо "інтелектуалізації" війська до 2030 року. Фактично йдеться про те, щоб використати алгоритми для підвищення швидкості й ефективності командування, розвідки, логістики та застосування зброї.

Це викликає занепокоєння у Вашингтоні – тамтешні "яструби" застерігають, що передача Пекіну найсучасніших американських чипів чи технологій ШІ може пришвидшити мілітаризацію штучного інтелекту Китаєм. Один із конгресменів навіть прирівняв продаж топових ШІ-чипів Китаю до "постачання Ірану збройового урану". Іншими словами, чипи Nvidia в очах деяких американських політиків – не просто товар, а стратегічний ресурс, від якого залежить військовий баланс сил.

На це питання 24 Каналу відповів Анатолій Храпчинський, експерт із військових технологій, заступник гендиректора компанії-виробника засобів РЕБ.

На думку Храпчинського, важливо зрозуміти контекст заяви Хуанга про випередження Китаєм США. Він говорить це не тому, що Сполучені Штати програють уже зараз, а тому, що таким чином підіймає пріоритет галузі всередині США і стимулює державу та ринок активніше інвестувати в інфраструктуру обчислень, енергетику, дата-центри та оборонні ШІ-програми. Це стратегічні дії з його боку, умовно: "Щоб зберегти технологічне лідерство, ми маємо інвестувати зараз", стверджує Храпчинський.

Щодо самої Nvidia, то сьогодні вона контролює не просто чипи, а й платформу, тобто й залізо (GPU), і програмні інструменти (CUDA, бібліотеки для ШІ), і цілі ланцюги розгортання обчислень.

"Це дає їй глобальний вплив. Але є слабкі місця: сильна залежність виробництва від Тайваню (TSMC), експортні обмеження США на Китай та швидке зростання конкурентів, включно з власними гігантськими клієнтами, які створюють свої чипи. Якщо ринок поступово перейде від "гігантських моделей у гігантських дата-центрах" до мільйонів малих автономних моделей на краю (дрони, авто, бойові системи), монополія NVIDIA може бути підірвана", – додає експерт.

Анатолій Храпчинський

Заступник гендиректора компанії-виробника засобів РЕБ

Повертаючись до ШІ, важливо тверезо розуміти: реального "інтелекту" в машинах поки немає. Те, що ми називаємо ШІ, – це великі статистичні моделі, які вчаться на масивах даних і роблять прогноз найімовірнішої наступної дії чи відповіді. Це алгоритмічна оптимізація, а не мислення.

Храпчинський наводить простий приклад – балістичний калькулятор ППО. Він отримує дані про швидкість, курс і висоту цілі, враховує фізику, вітер, похибки датчиків і рахує точку перехоплення.

"Він не "розуміє" ракету чи простір, а обчислює за заданими правилами. Сучасні ШI-моделі роблять те саме, їм дають дані й спосіб обробки, вони знаходять закономірності й формують прогноз, але не усвідомлюють змісту, намірів чи контексту, – пояснює експерт. – Тому ми не створили "розум". Ми створили дуже потужні інструменти прогнозування, які імітують інтелект".

Проте ці інструменти вже дають величезну військову, економічну та політичну перевагу тим, хто їх контролює, вважає співрозмовник.

Анатолій Храпчинський

Заступник гендиректора компанії-виробника засобів РЕБ

Тому боротьба за інфраструктуру ШІ, – про те, хто матиме швидший аналіз, точніше наведення, ефективнішу логістику і кращу інтелектуальну підтримку рішень. А не про "роботи захоплять світ". Саме тому Хуанг і його компанія натискають на тему "ШІ та Китай" – не щоб констатувати поразку, а щоб прискорити індустріальну мобілізацію. І тому Nvidia активно інвестує в такі проєкти, як співпраця з Nokia, де компанії розробляють ШІ-платформи для майбутніх телекомерційних мереж 6G. Це формування нового плацдарму, інтелектуальних мереж, що поєднують обчислення, зв’язок і штучний інтелект, створюючи базу для оборонних і цивільних систем наступного покоління.

До теми Чому дрони тепер важче збивати й чи треба глушити мобільний зв'язок під час атак: пояснює Храпчинський

У гонитві ШІ величезну роль відіграють апаратні ресурси – насамперед потужні напівпровідникові чипи для навчання моделей та обробки даних. США сьогодні є безперечним лідером у дизайні та виробництві найпросунутіших ШІ-чипів – компанія Nvidia контролює понад 90% цього ринку.

Однак Китай є головним виробничим майданчиком для світової електроніки і прагне технологічної самостійності. Усвідомлюючи, що обчислювальна міць прямо конвертується у прогрес ШІ, адміністрація Дональда Трампа посилила експортний контроль, аби обмежити доступ Пекіна до передових чипів.

У жовтні та листопаді 2025 року Вашингтон заборонив постачати до Китаю новітні графічні процесори Nvidia серії Blackwell – ті самі, що є "мозком" сучасних систем штучного інтелекту. Трамп публічно заявив, що тільки американські компанії повинні мати доступ до найпотужніших ШІ-чипів, аби зберегти перевагу США. Водночас для союзників, таких як Південна Корея, зроблено винятки – наприклад, Сеул отримав партію з 260 тисяч чипів Blackwell для власних потреб.

А от Пекіну, за словами Трампа, доведеться обмежитися хіба що спрощеними версіями процесорів, і то якщо Китай змінить своє ставлення: нині ж відносини такі, що сама Nvidia навіть не подає заявки на експортні ліцензії – китайська влада ясно дає зрозуміти, що поки компанії там "не раді".

Читайте також Не бере хабарів, працює без зарплати і не знає кумівства: чи здатні ШІ-міністри замінити чиновників

Стратегія США очевидна – притримати "козирні" технології у себе, щоб суперник не міг стрибнути вперед. Проте Дженсен Хуанг та багато інших представників індустрії застерігають, що такий підхід може дати зворотний ефект. Якщо Китай не зможе купувати найкращі американські GPU, він буде змушений вкладати ще більше ресурсів у розвиток власних чипів. У короткостроковій перспективі обмеження уповільнять китайські проєкти ШІ, але водночас стимулюватимуть Пекін до самостійності.

Хуанг пояснює: позбавлені доступу до Nvidia, китайські технологічні гіганти почнуть масово закуповувати місцеві альтернативи, інвестуючи у своїх виробників чипів і прискорюючи локальні R&D та інновації. Більше того, поступово китайські компанії зменшать залежність від пропрієтарного програмного забезпечення Nvidia, що полегшить перехід на власні екосистеми ШІ. Інакше кажучи, відмова Заходу продавати технології підштовхує Китай до імпортозаміщення, а отже – до потенційно більшої технологічної незалежності у майбутньому.

У Вашингтоні розуміють ці ризики, але роблять ставку на те, що розрив технологічного часу все ж спрацює на користь США. Показово, що паралельно з жорсткими заборонами Штатів, Китай також запровадив свої обмеження: з осені 2023 року Пекін заборонив використання іноземних (тобто американських) чипів NVIDIA в ключових державних дата-центрах і установах. Обидві супердержави ніби віддзеркалюють одна одну, намагаючись убезпечити свої ланцюги постачання та не "годувати" чужу економіку.

В результаті до кінця 2025 року частка Nvidia на китайському ринку впала практично до нуля. Хуанг називає це величезним ударом, адже приблизно п’ята частина доходів Nvidia раніше припадала на Китай. Для самої компанії це мільярдні втрати, а для США – скорочення прибутків, які могли б інвестуватися в нові розробки на американській землі. Тому голова Nvidia і б’є на сполох: на його думку, Америка має перемагати не заборонами, а інноваціями.

Питання про те, хто виграє гонку ШІ, поки що залишається відкритим. Попри гучні слова Дженсена Хуанга, варто зауважити: на сьогодні США зберігають низку важливих переваг. В їхньому активі – найкреативніша екосистема стартапів, провідні дослідницькі університети, доступ до союзників та світових ринків капіталу. Американські технологічні гіганти задають тренди у генеративному ШІ, а brain drain (відтік мізків) з усього світу забезпечує США постійний приплив талановитих інженерів.

З іншого боку, Китай має власні козирі: величезні масиви даних, менше обмежень щодо їхнього використання, державну координацію зусиль і вольове політичне рішення стати лідером до 2030 року. Пекін вже зараз випереджає Вашингтон за кількістю патентів у сфері ШІ та наукових публікацій, а головне – не відстає у впровадженні ШІ на практиці, від фабрик до поля бою. Як зазначили у Wall Street Journal, і США, і Китай у цій гонитві однаково рухає не тільки прагнення прогресу, а й страх перед відставанням. Тому обидві країни тиснуть на газ до упору.

На щастя, поки що змагання відбувається переважно в економічній та науковій площині, а не на реальному полі бою. Та якщо гонка ШІ й справді порівнянна за значенням з ядерним протистоянням ХХ століття, її результат визначатиме світовий порядок на покоління вперед.

Перемогти в цьому марафоні означає не просто здобути технологічну перевагу, але й нав’язати свої стандарти, цінності й правила – від принципів конфіденційності даних до допустимості автономної зброї. Американська стратегія наразі поєднує два підходи: "стримування і випередження".

Стримувати – значить гальмувати прогрес суперника експортними контролями та санкціями; випереджати – інвестувати у власні проривні дослідження, мобілізувати союзників і світових розробників, формувати вигідні коаліції. Китай же робить ставку на "масштаб та інтеграцію": мобілізує весь національний потенціал – від держфінансування до мільйонів інженерів – і вбудовує ШІ в економіку та армію максимально широким фронтом.

Який із цих підходів виявиться успішнішим, ми побачимо у наступні кілька років. Можливо, гонка не матиме чіткого фінішу, адже штучний інтелект – не статична ціль, а постійно рухома сфера. Проте вже очевидно, що ні Вашингтон, ні Пекін не збираються збавляти обертів. Як сказав Дженсен Хуанг, Китай справді "на кілька наносекунд позаду", але це відставання може перетворитися на перевагу, якщо Америка зупиниться або побоїться ризикувати.

Відтак Штати намагаються перемогти, біжучи вперед, а Китай – скористатися кожною можливістю, щойно Захід оступиться. Гонка триває, і на кону – технологічне лідерство у світі та спільна безпека в епоху штучного інтелекту.