Онлайн Редакція Вакансії Контакти Ігри Гороскоп
11 жовтня, 02:03
6
Оновлено - 03:03, 11 жовтня

Стрес накриває, коли стає тихо: Комаровський пояснив, як допомогти собі

Українці щодня переживають російські обстріли, повітряні тривоги та постійне очікування небезпеки. Після кількох днів або навіть тижнів такого напруження сильне емоційне виснаження може проявитися вже тоді, коли ситуація здається відносно спокійною.

Дитячий лікар Євген Комаровський в ексклюзивному інтерв'ю 24 Каналу пояснив, чому організм може так реагувати на тривалий стрес. Він назвав кілька простих способів підтримати психологічний стан і розповів, як залишатися поінформованими під час війни, не виснажуючи себе нескінченним переглядом новин.

Сильний стрес може проявитися під час перепочинку

Під час тривалих російських атак людина може продовжувати працювати, виконувати повсякденні справи та зовні почуватися відносно нормально. Однак щойно настає тимчасове затишшя, накопичене напруження іноді проявляється різким емоційним виснаженням. Така реакція має фізіологічне пояснення, пов'язане з роботою нервової системи та гормональною відповіддю організму.

Комаровський зазначив, що під час стресу змінюється робота різних відділів головного мозку, зокрема префронтальної кори та лімбічної системи. Важливу роль у цих процесах відіграє і кортизол, рівень якого може змінюватися залежно від тривалості та інтенсивності напруження.

Ми живемо з високим рівнем кортизолу, який наростає. Потім він різко знижується, і ми входимо в іншу фазу, фазу адаптації. Так працює наш організм,
– пояснив Комаровський.

Водночас детальне пояснення фізіологічних процесів навряд чи допоможе людині безпосередньо впоратися з переживаннями. Значно важливіше розуміти, які дії можуть полегшити стан після тривалого напруження.

Однією з головних проблем лікар назвав обмеження рухової активності. Під час небезпеки організм готується реагувати на загрозу, однак сучасна людина нерідко залишається нерухомою, продовжуючи читати тривожні повідомлення у смартфоні. Подібна ситуація може повторюватися багато разів протягом дня.

Ми в цій ситуації опиняємося сотні разів на день, коли чуємо страшні новини, у кров викидається адреналін, а ми при цьому залишаємося зі смартфоном у руках, ми не рухаємося,
– наголосив лікар.

Комаровський пояснив таку реакцію через давні механізми реагування на небезпеку, коли рух був одним з основних способів порятунку. Він радить не залишатися надовго в нерухомому стані після пережитого стресу, а знаходити можливість для посильної фізичної активності.

Фізична активність і допомога іншим можуть полегшити напруження

Для підтримки психологічного стану не обов'язково займатися професійним спортом або виконувати складні вправи. Комаровський рекомендує використовувати будь-яку доступну фізичну активність, зокрема звичайні прогулянки та повсякденну роботу. Важливо знаходити можливість рухатися, а не проводити весь час за переглядом тривожних повідомлень.

Відривайтесь від дивана, гуляйте з дітьми, гуляйте з собаками, рубайте дрова, копайте окопи, плетіть сітки, робіть, що хочете, тільки працюйте фізично. Ідіть у тренажерний зал, це теж працює,
– порадив Комаровський.

Ще одним способом емоційної стабілізації лікар назвав допомогу людям, які опинилися у складних обставинах. Під час війни таких ситуацій чимало, а підтримка інших може поєднувати фізичну активність із відчуттям власної корисності.

Наприклад, можна принести воду літній сусідці, яка живе на десятому поверсі будинку з непрацюючим ліфтом. Комусь потрібна допомога з дровами, комусь із розвантаженням речей, прибиранням або заправленням генератора. Подібні справи можна знайти як у великих містах, так і в невеликих населених пунктах.

Один із найсильніших заспокійливих сигналів, як це не моторошно звучить, – знайти того, кому гірше, ніж тобі. Знайдіть того, кому гірше. Допоможіть йому,
– наголосив лікар.

Не менш важливим Комаровський вважає спілкування з близькими. Зокрема, він радить більше розмовляти з дітьми, рідними та друзями, надаючи перевагу особистим зустрічам, коли це можливо. Розмова очі в очі, а не лише через екран смартфона, може стати додатковим способом психологічної підтримки.

Повністю відмовлятися від новин під час війни не можна

Постійний перегляд повідомлень про російські атаки створює додаткове психологічне навантаження. Навіть соціальні мережі, які раніше допомагали відволіктися, тепер часто наповнені кадрами руйнувань, загибелі людей та наслідків обстрілів. Однак повністю відмовлятися від інформації під час війни Комаровський не радить.

Повідомлення про рух російських ракет і дронів, небезпечні райони та людей, яким терміново потрібна допомога, можуть безпосередньо впливати на безпеку. Тому йдеться не про повне відключення від інформаційного простору, а про зменшення кількості повідомлень, які людина отримує без реальної потреби.

В умовах війни повний цифровий детокс, у принципі, неприпустимий. Ми завжди повинні мати доступ до інформації, тому що вона може нам говорити про те, хто летить, кому терміново потрібна допомога, де загрози. Нам не можна від цього відключатися,
– пояснив Комаровський.

Значну частину психологічного навантаження створює багаторазове повторення одних і тих самих трагічних подій. Наприклад, людина може бути підписана на десятки або навіть сотні інформаційних каналів і протягом дня знову й знову читати повідомлення про один російський удар.

Як приклад лікар навів новину про влучання бомби в автобус у Краматорську. Кожне повторне повідомлення про трагедію здатне знову викликати сильні переживання, хоча додаткової корисної інформації людина при цьому може не отримувати.

Ви новину про те, як влучила бомба в автобус у Краматорську, прочитали 200 разів. Кожного разу клубок у горлі. Я закликаю людей прочитати цю новину три рази, а не 200 хоча б. Обмежте обсяг інформації
 – наголосив лікар.

Комаровський рекомендує створювати альтернативу суцільному потоку негативних повідомлень. Поряд із новинними каналами можна підписатися на сторінки про тварин, живопис, кіно та інші теми, які дозволяють переключати увагу. Також варто зменшити кількість однотипних джерел інформації, залишивши доступ до важливих повідомлень.

Ще один практичний крок – вимкнути частину сповіщень, які постійно відволікають і змушують повертатися до стрічки новин. Лікар наголосив, що ховати телефон і повністю ігнорувати інформацію про небезпеку під час війни було б неправильно, проте відмовитися від значної частини непотрібних повідомлень цілком можливо.

Комаровський пояснив, як пережити сильний стрес: дивіться відео

Пов'язані теми: