30 секунд замість п'яти хвилин: Терехов хоче поширити досвід реагування Харкова на всю Україну

Про це повідомляє Асоціація прифронтових міст та громад. Ігор Терехов, який її очолює, озвучив таку пропозицію під час засідання Ради Коаліції за участю керівництва уряду, представників парламенту, профільних відомств, обласних військових адміністрацій і громад.

Як працює система екстреного реагування у Харкові

За словами Терехова, харківська система об'єднує в одному оперативному просторі міську владу, ДСНС, патрульну поліцію, екстрену медичну допомогу, енергетичні й газові служби. Також налагоджена безпосередня взаємодія із Збройними Силами України. Завдяки цьому інформація передається без затримок, а служби не витрачають час на пошук відповідальних і додаткові погодження.

Модель охоплює весь цикл реагування: від попередження про небезпеку та визначення місця удару до допомоги постраждалим, локалізації наслідків і відновлення критичної інфраструктури. Завдяки спеціалізованому відеоспостереженню місце влучання тепер встановлюють за 30 секунд замість п'яти хвилин. Необхідні служби можуть прибути туди вже за 5 – 6 хвилин.

Ми пропонуємо використати наш досвід для створення єдиного загальнонаціонального стандарту, моделі цивільного захисту та оперативного реагування, який можна адаптувати для потреб різних українських міст, 
– наголосив Терехов.

Як у Харкові скоротили тривалість повітряних тривог

Окремим елементом системи стала диференційована система оповіщення. Вона дає змогу відокремлювати загрози безпосередньо для Харкова від небезпеки для інших територій області.

За 86 тижнів це дозволило скоротити тривалість повітряних тривог у місті на 39,75%.

"Це дало можливість людям зовсім по-іншому жити, працювати", – зазначив міський голова.

Яку роль відіграють комунальні служби

Для координації на місці використовують спеціалізований радіозв’язок. Зокрема, він допомагає попереджати працівників про повторні обстріли.

Ігор Терехов також відзначив важливість роботи комунальників. Вони розбирають завали, допомагають рятувальникам, перекривають пошкоджені мережі та відновлюють електро-, водо- й теплопостачання.

Можна мати сучасну техніку, професійних рятувальників та добре обладнані лікарні. Але якщо інформація між службами передається із запізненням, ми втрачаємо можливість врятувати чиєсь життя, 
– підкреслив він.

Що ще потрібно для ефективного реагування

За словами Терехова, систему екстреного реагування мають доповнювати укриття, матеріальні резерви, резервне енергопостачання, підготовка фахівців і регулярні тренування. Такі рішення залишатимуться актуальними й після війни – під час пожеж, аварій, техногенних катастроф і стихійних лих.

"Ми не можемо зупинити кожну ракету чи дрон. Але можемо зробити так, щоб після кожного удару всі служби діяли максимально швидко і злагоджено, а люди отримували допомогу без зволікань. Цю систему ми вже побудували в Харкові й готові допомогти масштабувати її на всю Україну", – підсумував міський голова.